Якою має бути Україна

[zergius]

Я писав про створення власних ТНК, українських. А не про те, щоб в Україні як в Китаї та Латинській Америці світові ТНК розміщували свої застарілі та шкідливі виробництва. І не порівнюйте Мексику і її людський капітал з нашим. У них можуть бути лише сировинні ТНК, де люди ніщо як болото і раби. А ми можемо мати ТНК постіндустріального світу. Тому жити нам має стати точно краще

ТНК - транснаціональні корпорації за визначенням, вони національні лише умовно. Стосовно ТНК постіндустріального світу - ви певною мірою дивитеся через рожеві окуляри.
ТНК постіндустріального світу - я так розумію, мова про робототехніку, виробництво ПЗ, фармацевтику,  аерокосмічну галузь. То мушу вас розчарувати, але в Україні немає успіхів в цій сфері, що залишилося, так це базовані на дослідженнях СРСР виробництва, наприклад Антонов та Південмаш.
Єдине що, певною мірою наперекір усьому, в нас є така-сяка індустрія з виробництва ПЗ, однак майже виключно для як аутсорсинг, власних розробок і відомих за кородоном фірм немає.

Що об'єднує ці галузі економіки - так це наукомісткість. Ну, скільки в нас виділяється на науку, Вам, гадаю, відомо. До всього додам, що більшість із цих коштів розкрадаються або йдуть на створення видимості існування української науки. В той же час молоді здібні науковці їдуть за кордон, бо в нас вони не можуть прожити, займаючись улюбленною справою.

Проблема наукомістких галузей економіки в тому, що спочатку треба планомірно й протягом років вкладати в науку для того, щоб була можливість скористатися результатами наукових досліджень. Китайці вкладають астрономічні (й за мірками України нереальні) кошти в науку, але до сих пір не отримали ще переваги (набагато краще в них виходить копіювати західні розробки). Американці вкладали в космічну галузь кошти багато років, й тільки зараз у них починається ера приватних корпорацій в космічній галузі. В ту ж Кремнієву долину США вкладали гроші з 1930-х рр., і тільки в 1970-1980-х отримали комерційну індустрію ПЗ та комп'ютерів.

Питання, звідки Україні взяти гроші для того, щоб підтримувати науку весь той час, поки дерево науки буде рости.

З іншого боку, маємо приклад Естонії, яка зробила ставку на комп'ютеризацію, електронний уряд і малий бізнес. В результаті Скайп, створений в Естонії й куплений згодом Майкрософт за 8,5 млрд. дол., стоїть сьогодні майже на кожному комп'ютері.
Маємо приклад Польщі, яка зробила ставку на швидкі економічні реформи та малий бізнес і, як наслідок, майже не постраждала в кризі 2008 р.

Тому Україна має шукати свою нішу на світовому ринку, усвідомлюючи, що в багатьох галузях економіки ми вже серйозно відстали від інших. І мабуть варто не стільки намагатися догнати інших, як, насамперед, забезпечити умови для бізнесу в Україні, в першу чергу малого та середнього, тому що те, що добре для малого бізнесу (спрощення звітності, помірні податкові ставки, низький рівень корупції, прозорі правила гри), є добрим і для бізнесу великого.
А великій бізнес, як такий, певним чином будується на здатності домовлятися із владою, різними методами (недарма так багато повідомлень про хабарі урядовцям від ТНК в усьому світі), і ставить на перше місце прибуток, а не шкоду екології та суспільству (українські олігархи як приклад, але таке саме відбувається і в інших частинах світу).

[Kvant]

Я писав про створення власних ТНК, українських. А не про те, щоб в Україні як в Китаї та Латинській Америці світові ТНК розміщували свої застарілі та шкідливі виробництва. І не порівнюйте Мексику і її людський капітал з нашим. У них можуть бути лише сировинні ТНК, де люди ніщо як болото і раби. А ми можемо мати ТНК постіндустріального світу. Тому жити нам має стати точно краще

ТНК - транснаціональні корпорації за визначенням, вони національні лише умовно. Стосовно ТНК постіндустріального світу - ви певною мірою дивитеся через рожеві окуляри.
ТНК постіндустріального світу - я так розумію, мова про робототехніку, виробництво ПЗ, фармацевтику,  аерокосмічну галузь. То мушу вас розчарувати, але в Україні немає успіхів в цій сфері, що залишилося, так це базовані на дослідженнях СРСР виробництва, наприклад Антонов та Південмаш.
Єдине що, певною мірою наперекір усьому, в нас є така-сяка індустрія з виробництва ПЗ, однак майже виключно для як аутсорсинг, власних розробок і відомих за кородоном фірм немає.

Що об'єднує ці галузі економіки - так це наукомісткість. Ну, скільки в нас виділяється на науку, Вам, гадаю, відомо. До всього додам, що більшість із цих коштів розкрадаються або йдуть на створення видимості існування української науки. В той же час молоді здібні науковці їдуть за кордон, бо в нас вони не можуть прожити, займаючись улюбленною справою.

Проблема наукомістких галузей економіки в тому, що спочатку треба планомірно й протягом років вкладати в науку для того, щоб була можливість скористатися результатами наукових досліджень. Китайці вкладають астрономічні (й за мірками України нереальні) кошти в науку, але до сих пір не отримали ще переваги (набагато краще в них виходить копіювати західні розробки). Американці вкладали в космічну галузь кошти багато років, й тільки зараз у них починається ера приватних корпорацій в космічній галузі. В ту ж Кремнієву долину США вкладали гроші з 1930-х рр., і тільки в 1970-1980-х отримали комерційну індустрію ПЗ та комп'ютерів.

Питання, звідки Україні взяти гроші для того, щоб підтримувати науку весь той час, поки дерево науки буде рости.

З іншого боку, маємо приклад Естонії, яка зробила ставку на комп'ютеризацію, електронний уряд і малий бізнес. В результаті Скайп, створений в Естонії й куплений згодом Майкрософт за 8,5 млрд. дол., стоїть сьогодні майже на кожному комп'ютері.
Маємо приклад Польщі, яка зробила ставку на швидкі економічні реформи та малий бізнес і, як наслідок, майже не постраждала в кризі 2008 р.

Тому Україна має шукати свою нішу на світовому ринку, усвідомлюючи, що в багатьох галузях економіки ми вже серйозно відстали від інших. І мабуть варто не стільки намагатися догнати інших, як, насамперед, забезпечити умови для бізнесу в Україні, в першу чергу малого та середнього, тому що те, що добре для малого бізнесу (спрощення звітності, помірні податкові ставки, низький рівень корупції, прозорі правила гри), є добрим і для бізнесу великого.
А великій бізнес, як такий, певним чином будується на здатності домовлятися із владою, різними методами (недарма так багато повідомлень про хабарі урядовцям від ТНК в усьому світі), і ставить на перше місце прибуток, а не шкоду екології та суспільству (українські олігархи як приклад, але таке саме відбувається і в інших частинах світу).

Гарно написали, але є нюанси.
1. У нас розвинена авіаційна галузь, наприклад моторобудування, де він нас відстає, зокрема Росія і Японія. Україна входить в топ-5 країн, які можуть виготовляти і виготовляють авіаційні двигуни з форсажною камерою. Мотор-Січ типова ТНК із заводами в Білорусі, частиною власності в Росії з представництвами в арабських країнах і т.д.
Те, що Мотор-Січ має виготовляти гвинтокрили - сумнів немає, думаю, що держава має їм в цьому допомогти. Єдина проблема - це колорад Богуслаєв, який зливає технології Росії, бо йому "обідно" за Русь-матушку. Але Івченко-Прогрес таки Кучма залишив державним.
2. Є перспективи і у Антонова, але його треба продати якомусь з проукраїнських олігархів. Зокрема було б доцільно батькові Порошенка. Там погане і бюрократичне управління заводом, там можна навести лад і мати гарні прибутки. Зараз там застосовується застаріла Форд-Тейлерівська система управління (за радянськими мірками - планова), доцільно запровадити одну з нових: системний підхід зокрема.
3. З Південмаша не вийде зробити проривне ТНК, але підтримувати його варто. Техногії Південмаша будуть використовуватися як Мотор-Січ так і Антонов.
4. У нас дуже розвинена бронетанкова галузь - кілька заводів по Україні, які виготовляють сучасні на конкурентоспроможні на світових ринках танки: Оплот-М, БТРи - БТР3 та БТР4 і їх модифікації. Крім того, існує ми навіть постачаємо тренажери (сучасні). Росія від нас у цій галузі значно відстає.
5. У нас розвинене ракетобудування, правда малих ракет, в основному протитанкових та авіаційних: КБ Луч та завод Артем. Якщо вкласти кошти в ці заводи, то можна зробити нормальну та ходову на світових ринках систему ППО. КБ Луч для білоруського Тетраедра робили ракети. Я думаю, що проект Сапсан треба було відавати не Південмашу, як це зробив Ющенко, а Київському КБ Луч. Тут є перспективи.
6. У нас потенційно розвинене кораблебудування, там теж можна вкласти гроші та отримувати прибутки. Почати з того, що треба собі зробити нормальний флот для армії та прикордонників.
7. ...

Багато є галузей, де може бути толк в найближчі два-три роки. Але треба прийняти управлінські рішення. Звичайно нам по елетроніці, фармації - не наздогнати ту ж Швейцарію (про США навіть мовчу). Але хімією зайнятися треба у нас багато фармацевтичних підприємств, можемо менше імпортувати.
Щодо програмного забезпечення, то наш час уже пройшов. Всі великі проекти ми не осилимо. Але надії є. Можливо якась вітчизняна фірма зробить диво 

[skiff]

Kvant,
Можливо, ми не розуміємо один одного, бо використовуємо, так би мовити, різні системи координат.
Так, на мою думку, Ви змішуєте до однієї кучи зовсім різні речі:

1. Загальне спрощення ведення бізнесу. Це включає такі елементи, як спрощення податкового законодавства, скасування всіляких держнорм (напр., фактична неможливість використання свого авто для відрядження, необхідність кошторисів при роботах з держустановами), а також зменшення держорганів нагляду (санепідемстанція, пожарна інспекція тощо), реформування судової системи, захист приватної власності та ін.

2. Підтримка малого і середнього бізнесу вне залежності від напрямку його роботи (будь-яка спроба розділити на "правильний" та "неправильний" бізнес - це підгрунтя для зловживань та корупції). Не бачу необхідності перераховувати можливі форми підтримки - той, хто працює в цій сфері, й так більшість варіантів знає, а хто не працює може не зрозуміти.

3. Наведення ладу в нашій науковій сфері. Як би це не здавалося б дивним, але зробити це можна відносно легко і просто. Залежить усе від держави. Необхідно на законодавчому рівні заборонити всіляки кошториси та надати науковим установам право самим визначати, куди та як потратити зароблені кошти, включаючи право самим встановлювати розмір заробітної плати кожному співробітнику. З цим тісно пов'язана необхідність зміни законодавства про тендерні закупівлі та реформування НАНУ та інших "академій".

[polemistes]

Kvant,
Можливо, ми не розуміємо один одного, бо використовуємо, так би мовити, різні системи координат.
Так, на мою думку, Ви змішуєте до однієї кучи зовсім різні речі:

1. Загальне спрощення ведення бізнесу. Це включає такі елементи, як спрощення податкового законодавства, скасування всіляких держнорм (напр., фактична неможливість використання свого авто для відрядження, необхідність кошторисів при роботах з держустановами), а також зменшення держорганів нагляду (санепідемстанція, пожарна інспекція тощо), реформування судової системи, захист приватної власності та ін.

2. Підтримка малого і середнього бізнесу вне залежності від напрямку його роботи (будь-яка спроба розділити на "правильний" та "неправильний" бізнес - це підгрунтя для зловживань та корупції). Не бачу необхідності перераховувати можливі форми підтримки - той, хто працює в цій сфері, й так більшість варіантів знає, а хто не працює може не зрозуміти.

3. Наведення ладу в нашій науковій сфері. Як би це не здавалося б дивним, але зробити це можна відносно легко і просто. Залежить усе від держави. Необхідно на законодавчому рівні заборонити всіляки кошториси та надати науковим установам право самим визначати, куди та як потратити зароблені кошти, включаючи право самим встановлювати розмір заробітної плати кожному співробітнику. З цим тісно пов'язана необхідність зміни законодавства про тендерні закупівлі та реформування НАНУ та інших "академій".

Зразу щодо останнього: чув, що деякі наукові начальники у віці під 90 років гребуть по 150 тисяч гривень з/п при середній близько 3-х...

[Kvant]

Kvant,
Можливо, ми не розуміємо один одного, бо використовуємо, так би мовити, різні системи координат.
Так, на мою думку, Ви змішуєте до однієї кучи зовсім різні речі:

1. Загальне спрощення ведення бізнесу. Це включає такі елементи, як спрощення податкового законодавства, скасування всіляких держнорм (напр., фактична неможливість використання свого авто для відрядження, необхідність кошторисів при роботах з держустановами), а також зменшення держорганів нагляду (санепідемстанція, пожарна інспекція тощо), реформування судової системи, захист приватної власності та ін.

2. Підтримка малого і середнього бізнесу вне залежності від напрямку його роботи (будь-яка спроба розділити на "правильний" та "неправильний" бізнес - це підгрунтя для зловживань та корупції). Не бачу необхідності перераховувати можливі форми підтримки - той, хто працює в цій сфері, й так більшість варіантів знає, а хто не працює може не зрозуміти.

3. Наведення ладу в нашій науковій сфері. Як би це не здавалося б дивним, але зробити це можна відносно легко і просто. Залежить усе від держави. Необхідно на законодавчому рівні заборонити всіляки кошториси та надати науковим установам право самим визначати, куди та як потратити зароблені кошти, включаючи право самим встановлювати розмір заробітної плати кожному співробітнику. З цим тісно пов'язана необхідність зміни законодавства про тендерні закупівлі та реформування НАНУ та інших "академій".

Так і є, я просто беру на щабель вище. Податкову систему варто реформувати та працювати на довірі. Американці навіть списують "витрати на корупцію" в країнах третього світу.
Санстанцію і пожежників можна ліквідувати, а можна і залишити в мінімальному обсязі. Якщо буде проведена територіальна реформа, коли гроші будуть залишатися в регіонах, то ніхто не буде бізнесу палки в колеса ставити, повірте. Місцева влада буде зацікавлена, щоб бізнес працював і платив податки, з яких вони щось зможуть щось вкрасти. Бо зараз їм пофіг, всерівно через дотації з Києва все буде чікі-пікі. Зараз місцевій владі пофіг чи будуть у них працювати підприємства, вони навпаки їх доять.

[Uki]

Сьогодні не можна робити ставку на малий та середній бізнес, який працює у сфері послуг або продажах. Це не принесе нам кошти в країну.

Х-ню ти кажеш. Корпорації і самі здатні собі дорогу проложити, а малий та середній бізнес дуже вразливий, але саме малий та середній бізнес є базою підприємництва, ініціативи, інтерпренерства. Малий та середній бізнес ефективно може обслуговувати і державу і корпорації. Малий та середній бізнес - це база для створення нових корпорацій. Гугл та майкрософт теж колись були стартапами.

[Kvant]

Сьогодні не можна робити ставку на малий та середній бізнес, який працює у сфері послуг або продажах. Це не принесе нам кошти в країну.

Х-ню ти кажеш. Корпорації і самі здатні собі дорогу проложити, а малий та середній бізнес дуже вразливий, але саме малий та середній бізнес є базою підприємництва, ініціативи, інтерпренерства. Малий та середній бізнес ефективно може обслуговувати і державу і корпорації. Малий та середній бізнес - це база для створення нових корпорацій. Гугл та майкрософт теж колись були стартапами.

Я писав про малий та середній бізнес у сфері торгівлі, простих послуг і ресторанної справи. Вони не потребують підтримки. Треба підтримувати малі науково-виробничі підприємства, які потенційно мають шанс на успіх.

[polemistes]

Сьогодні не можна робити ставку на малий та середній бізнес, який працює у сфері послуг або продажах. Це не принесе нам кошти в країну.

Х-ню ти кажеш. Корпорації і самі здатні собі дорогу проложити, а малий та середній бізнес дуже вразливий, але саме малий та середній бізнес є базою підприємництва, ініціативи, інтерпренерства. Малий та середній бізнес ефективно може обслуговувати і державу і корпорації. Малий та середній бізнес - це база для створення нових корпорацій. Гугл та майкрософт теж колись були стартапами.

Я писав про малий та середній бізнес у сфері торгівлі, простих послуг і ресторанної справи. Вони не потребують підтримки. Треба підтримувати малі науково-виробничі підприємства, які потенційно мають шанс на успіх.

Так було ж уже! Може й зараз є: Спеціальні зони для високотехнологічного бізнесу.  Ахметов через них курей продає, бо імпорт в такі зони не оподатковується.

[Kvant]

Так було ж уже! Може й зараз є: Спеціальні зони для високотехнологічного бізнесу.  Ахметов через них курей продає, бо імпорт в такі зони не оподатковується.

Я проти податкових дір, я за допомогу на реальні проекти. Наприклад кредитами під низькі відсотки.

[skiff]

Так і є, я просто беру на щабель вище.

Як я вже писав, це - змішування до купи різних проблем, а неструктурованість - це нижче, а не вище ;)

Податкову систему варто реформувати та працювати на довірі. Американці навіть списують "витрати на корупцію" в країнах третього світу.

Головна відмінність - американці, як і більшість розвинених країн, контролюють розходи громадян, а не доходи. Це, фактично, унеможливлює присвоєння корпоративних (в т.ч. державних) коштів в суттєвих обсягах. До речі, багато мафіозних лідерів отримували строки саме за несплату податків. Тому мови о довірі не йде. Але результат є.

Санстанцію і пожежників можна ліквідувати, а можна і залишити в мінімальному обсязі. Якщо буде проведена територіальна реформа, коли гроші будуть залишатися в регіонах, то ніхто не буде бізнесу палки в колеса ставити, повірте. Місцева влада буде зацікавлена, щоб бізнес працював і платив податки, з яких вони щось зможуть щось вкрасти. Бо зараз їм пофіг, всерівно через дотації з Києва все буде чікі-пікі. Зараз місцевій владі пофіг чи будуть у них працювати підприємства, вони навпаки їх доять.

Штрафи санстанції та пожежників йдуть, по суті, туди ж, куди й звичайні податки. Таким чином, влада зацікавлена в їх збільшенні.
З іншого боку, законодавство та нормативні акти в цій сфері досить складні. Звісно, їх можна спростити, але несуттєво. Тому такі держоргани завжди були, є і будуть сильно корумповані. Єдиний правильний вихід - позбавити їх контрольних функцій, як це має місце в розвинутих країнах.

[skiff]

Так було ж уже! Може й зараз є: Спеціальні зони для високотехнологічного бізнесу.  Ахметов через них курей продає, бо імпорт в такі зони не оподатковується.

Я проти податкових дір, я за допомогу на реальні проекти. Наприклад кредитами під низькі відсотки.

Хто буде визначати _реальність_ проекту?
Знову якийсь чиновник? Тоді знову маємо можливість для корупції.
Реальність, тобто прибутковість може визначити банк при наданні йому відповідного бізнес-плану. Але як тільки Ви намагатиметесь обмежити надання кредитів якоюсь сферою діяльності, то знову ж отримаєте підгрунтя для корупції та зловживань.

[Uki]

Сьогодні не можна робити ставку на малий та середній бізнес, який працює у сфері послуг або продажах. Це не принесе нам кошти в країну.

Х-ню ти кажеш. Корпорації і самі здатні собі дорогу проложити, а малий та середній бізнес дуже вразливий, але саме малий та середній бізнес є базою підприємництва, ініціативи, інтерпренерства. Малий та середній бізнес ефективно може обслуговувати і державу і корпорації. Малий та середній бізнес - це база для створення нових корпорацій. Гугл та майкрософт теж колись були стартапами.

Я писав про малий та середній бізнес у сфері торгівлі, простих послуг і ресторанної справи. Вони не потребують підтримки. Треба підтримувати малі науково-виробничі підприємства, які потенційно мають шанс на успіх.

Головна підтримка - це розумні прості податки та невтручання в діяльність. Більше нічого не треба.
З точки зору грошової допомоги - держава просто повинна визначити пріоритетні напрямки, та підтримувати іноваційні проекти у відповідних галузях грантами та пільговими кредитами. При чому за таку допомогу бізнеси повинні боротись на прозорих конкурсах.

[Uki]

Так було ж уже! Може й зараз є: Спеціальні зони для високотехнологічного бізнесу.  Ахметов через них курей продає, бо імпорт в такі зони не оподатковується.

Я проти податкових дір, я за допомогу на реальні проекти. Наприклад кредитами під низькі відсотки.

Хто буде визначати _реальність_ проекту?
Знову якийсь чиновник? Тоді знову маємо можливість для корупції.
Реальність, тобто прибутковість може визначити банк при наданні йому відповідного бізнес-плану. Але як тільки Ви намагатиметесь обмежити надання кредитів якоюсь сферою діяльності, то знову ж отримаєте підгрунтя для корупції та зловживань.

Повинні бути чіткі умови конкурсу та можливість брати участь у цих конкурсах для всих.