в фєвралє 2006 возвращался я с мааскви поєздом с камандіровкі. В купе билі - я, ссємєйная пара хахлов с сєвєров єдущіх "в жмэрынку" "на побывку" і Юка Ямашіта -
дєвушка, нєт, - Богіня із Токіо, 22-х лєт нєбєсноє созданіє, жітєльніца Токіо, только што получівшая діплом бакалавра Токійского унієрсітєта . І поетому случаю отправівшаяся совєршать кругосвєтноє путєшєствіє вокруг зємново шаріка с благословєнія родітєлєй. Юка Ямашіта била настолько кавайная няшка насколько ето вопщє можно сєбє прєдставіть. Ну, в общєм, пока ми с нєй общалісь я пару раз прєривался і вибєгал в туалєт
снять сексуальноє напряжєніє сгладіть разриви в мєнтальних шаблонах мєжду моєй дікой сущностью стєпного варвара і утончонностью нєжного восточного цвєтка .
Ми проговорілі всю ноч, до утра, стоя возлє купе, на замшелой ковровой дорожкє, пропітанной чаєм із пакєтіков і блєвотіной плєбса, мєшая пьяним гастарбайтерам совєршать іх імпєратівниє вояжі к унітазу. Юка подаріла мнє вот ету іппонскую хуйню - журавль із бумагі - орігамі

. Она сдєлала ійо у мєня на глазах, ловкімі і точнимі двіженіямі молодой лані. Ета птіца до сіх пор храніцца у мєня как драгоценная реліквія, я храню єйо многіє годи как память о той божєствєнной ночі в вагонє поєзда намба 3. Нє смотря на 2006 год на дворє, Юка била настоко чіста і незаймана, что прінціпіально нє пользовалась мобільной связью, запісав в тєтраді тока свою мейлбокс. Прієхав в кієв, оказалось, - єйо іппаная подружка нє явілась на вокзал встрєчать, я жє бил на тот момєнт связан сємєйнимі узамі.
to be coontinued, drinked up