Як професійний філолог -дивувалась завжди, в радянські часи вголос читати Шевченка було просто небезпечно, якщо задуматись (просто не завжди задумувались, затуманені стереотипами про панство і царизм). А зараз, що не слово - то влучно:
А щоб збудить
Хиренну волю, треба миром,
Громадою обух сталить;
Та добре вигострить сокиру —
Та й заходиться вже будить.
А то проспить собі небога
До суду Божого страшного!
А панство буде колихать,
Храми, палати муровать,
Любить царя свого п’яного,
Та візантійство прославлять,
Та й більше, бачиться, нічого.
