всё становится веселее и веселее:
Микола Коханівський
13 год. · Відредаговане ·
Ага, зрозумів! Тут всі масово знову вважають молодь, яка штурмувала позавчора зраду, провокаторами.
Так ось, акцію 14 жовтня, метою якої було змусити верховну зРаду проголосувати за звільнення і реабілітацію політичних в`язнів, організував я, український націоналіст Микола Коханівський. До цієї акції долучились декілька молодіжних націоналістичних організацій.
Отже, я і є «самий главний проплачений москвою провокатор». Вважаю дії молодих патріотів не зовсім організованими і узгодженими, але в даних умовах суцільної зради я не бачу інших механізмів, як можна змусити раду голосувати за потрібні нації законопроекти. Якби ці закони були проголосовані, «провокацій» не було б.
Вважаю всіх затриманих внутрішньо-окупаційними органами 14 жовтня в`язнями сумління.
На додаток даю текст відомого «провокатора», який вже майже півроку воює на Сході «в проміжках між провокаціями»
Прочитайте, будь ласка! Хто має вуха, той почує, чому під зРадою сталося те, що сталося.
"Чому я пішов на мітинг 14 жовтня?
(думка автора ніколи не підтримується і не розділяється партією до якої він належить)
Вони знову називають молодь в масках провокаторами. Вони знову осуджують кидання пляшок з бензином у адмінбудівлі і закидування бруківкою правоохороні органи. Журналісти знову наввипередки виставляють фото хлопців, що проявилися під ВР з палицями і ланцюгами.
Ми всі вже це десь бачили!
Як і рік тому нас будуть осуджувати. Будуть казати, що зараз не час лякати Пороха. Але ми, малолєткі, не розбираємося у ваших політичних розкладах. Ми бачимо, що корупція проти якої ми боролися стала в рази більша. Невдахи, що прийшли до влади завдяки нашому героїзму рік тому, в політиці показали себе ще більшими невдахами. Ми бачимо збільшення російських програм і пісень у ЗМІ, адже незважаючи на війну з РФ у нас далі проводиться русифікація. Ті ж засоби масової інформації, що зараз виставляють наші фото з підписом “провокатори”, заробляють на русифікації та пропаганді Російського способу життя. По радіо стало більше російської попси, по телеканалах російських серіалів та програм, на вулицях російських вивісок та реклам. Поки наш президент буде годувати нас солодкими казками про мир і злагоду ми всі бачимо капітуляцію і програш. І не дивлячись на цю нищівну поразку нас все одно вбивають і розстрілюють. Адже ворог не оголошував перемир'я.
То чи не справа честі показати владі, що ми є? Мова не йшла про переворот, штурм, революцію. Мова про зрадників у владі і про те, що поки всі гратимуться в політику і вибори (а цей процес для політиків безкінечний) ми не будемо це терпіти. Всі партії відсторонилися від вчорашніх бунтів. Всі організації “впали на мороз” - і їх можна зрозуміти. Але дух, що тіло рве до бою змушує кожну нормальну людину готувати цеглини, арматуру та пляшки з бензином. Українець - це інстинкт. Не потрібно заспокоювати нас — ми бачимо все. Не потрібно лякати нас “провокаторством” - ми пам’ятаємо і це також. Знайте, Україна прокинулася 1 грудня 2013 року і більше політикани, корупціонери, шоумени та міліціонери її не присплять. Бійтеся нас. Адже наш гнів буде страшним."
Олексій Середюк.
