Вінницьке протистояння. Новий Майдан чи путч сепаратистів?
Від Читачів у Вінниці
сьогодні 11:44
73 переглядів
Читач написав на сайт: Місто лихоманить третій день поспіль. Минулої суботи захопили приміщення Вінницької облради, відбуваються протестні акції.
Читач написав на сайт: Активісти вінницького Майдану вимагають відставки голови Вінницької облдержадміністрації. На Народному віче у неділю обирають «народного губернатора»...
Очевидно одне : скандал назрівав давно. Виконавча і представницька влада у регіоні майже півроку «грали м'язами», випускаючи у ЗМІ меседжі із взаємними звинуваченнями.
Голова обласної Ради Сергій Свитко своєю посадою завдячує вінницькому Майдану. В лютому його кандидатуру висунула на центральній площі громадськість, а депутатський корпус підтримав більшістю голосів. Водночас, кандидатура голови Вінницької облдержадміністрації Анатолія Олійника на той час була компромісною - і Майдан його підтримав, і в колишньої провладної партії «алергії» він не викликав. Ситуація кардинально змінилася згодом, коли із виконуючого обов'язки голова ВОДА став повноправним очільником області. Як кажуть наближені до місцевої влади джерела, між двома керівниками мов чорна кицька пробігла.
Прихильники Сергія Свитка (очільника місцевого осередку Народного руху України) вважають, що розбіжності між першими особами області спричинила ціла низка факторів. Зокрема, позиція голови облради стосовно призначення керівників медичних комунальних закладів. Найбільше галасу у владних кабінетах та ЗМІ викликали посади головного лікаря обласної дитячої клінічної лікарні, обласного МСЕК та судмедекспертизи. Їх, за словами захисників Свитка, колишні регіонали віддавати без бою не хотіли, адже, зокрема, дитячу лікарню очолювала керівник фракції Партії регіонів у депутатському корпусі Тетяна Антонець.
Другим «яблуком розбрату» стали численні звернення Свитка до силових структур з вимогою розпочати розслідування із незаконним, на його думку, заволодінням землями комунальної власності, до відчуження яких мав відношення депутатський корпус.
Інформаційно-аналітичний відділ облради засипав пресу заявами щодо «заколоту регіоналів» в представницькому органі влади. Губернатор публічно зайняв нейтральну позицію, лише прозоро натякаючи на те, що очільник депутатського корпусу не справляється із своїми посадовими обов'язками. І що з точки зору закону кадрові рішення голови облради не були бездоганними. Відтак, «неоднозначні» керівники обласних медустанов через суди намагаються повернутися на свої посади.
Роботу облради і кворум на сесіях фактично могла забезпечити лише депутатська більшість, яку мали забезпечити екс-регіонали, фракції «Совість» (Фронт Змін) та депутатська група «Єдність» (пов'язана із екс-мером Вінниці Володимиром Гройсманом). Але на позачергові сесії депутати не з'являлись. Низка нагальних для області проблем щодо кадрових питань, питань бюджету зависла у повітрі.
Зрозуміло, що такий нарив з часом мало прорвати. Так і сталося. Після двох провалених позачергових сесійних засідань у листопаді з'явилося звернення 68 із 132 депутатів облради з вимогою скликати позачергову сесію, де мали розглянути питання про недовіру голові облради. Представницька влада тут же звинуватила виконавчу в кулуарних домовленостях із депутатським корпусом і почала готуватись до контрнаступу. Сесію за розпорядженням С. Свитка призначили на суботу, 6 грудня. Мовляв, багато представників громади хочуть бути присутніми і бачити роботу своїх обранців, а також висловитись на підтримку «майданівського висуванця».
Сигнали про те, що під стінами облради можуть відбутися провокації, ширились соцмережами та на місцевих інтернет-ресурсах. Правоохоронцями було вжито заходів безпеки. Перед початком сесії вхід до облради перекрив кордон міліції. У першу лінію проти людей, які хотіли потрапити до сесійної зали, виставили бійців спецпідрозділу «Вінниця», котрі нещодавно повернулись із АТО. Людей до зали не пропускали. Натовп щохвилини збільшувався, називалися цифри до 600 осіб. Внутрішній двір будівлі облради заповнили бійці спецпідрозділу «Ягуар», підтягнули бронетехніку. У заходах були задіяні понад 200 осіб особового складу міліції.
В цей час і у сесійній залі, і на вулиці вирували пристрасті. І поки на сесії дискутували, розглядати питання про відставку голови облради, чи ні, на вулиці кидали димові шашки, зчинялись бійки між правоохоронцями і протестувальниками, з'явились перші постраждалі з обох боків. Питання про відставку до порядку денного так і не включили - за його розгляд проголосували усього 64 із присутніх 101 депутата.
Тим часом мітингарі розпочали штурм будівлі. Прорвати міліцейські кордони їм вдалося лише після того, як депутати залишили облраду крізь запасний вихід. Натовп заніс у кабінет губернатора сміттєвий бак і виніс звідти портрет Петра Порошенка, який «на камери» порвали, вигукуючи антипрезидентські гасла.
Активісти нового "майдану" спільно із головою облради вийшли на прес-конференцію. Заяву про створення "ради Майдану" оголосили партійці «Свободи», «Батьківщини», громадські формування «Люстраційний комітет Вінниччини», «Рух за очищення від корупції», «Народний Трибунал», депутати облради. С. Свитко поклав відповідальність за безлад під стінами ОДА на керівника області, заявивши, що саме його вказівка не пропускати людей на сесію призвела до силового сценарію конфлікту. А самопроголошена "рада Майдану" висунула свої вимоги, більшість яких зводиться до відставки голови обладміністрації, а також місцевих силовиків. На тому й розійшлися.
Цього ж дня на сайті облдержадміністрації з'явилась заява А. Олійника про те, що бійку під облрадою зчинили «бойовики», і що у дестабілізації ситуації в області він вбачає «руку Кремля».
У неділю інформаційних приводів додалося. Близько 150 людей, що зібрались на площі Небесної сотні (здебільшого - представники «Свободи»), назвали себе Народним віче. Вони проголосували за відставку Анатолія Олійника. Натомість рекомендували на цю посаду одного з організаторів останніх подій, екс- нардепа і очільника обласної «Свободи» Олексія Фурмана.
Медіа одразу ж дали свою оцінку дійству, провівши паралелі між Фурманом і «народними губернаторами» так званих «ЛНР» та «ДНР», яких «обирали» за схожою процедурою. Цю інформацію оперативно підхопили російські ЗМІ, надавши вінницьким подіям «статусу» створення вінницької квазіреспубліки.
У понеділок на прес-конференцію до журналістів зважився вийти А. Олійник. Він заявив про неприпустимість розхитування ситуації та закликав усіх до діалогу. А на пряме питання про відставку відповідав обтічно. Мовляв, готовий до неї з першого дня роботи, але піде з посади тільки «тоді, коли я передам область, за яку відповідальний як найвища посадова особа виконавчої влади, в стабільному нормальному стані». Власне, це вирішує лише Президент.
А версію «російські сліди» вінницьких подій він пов'язав, зокрема, з фотографіями у відкритих джерелах одного з організаторів «третього Майдану» в обнімку з одіозними прихильниками сепаратистів.
То що ж, власне, відбулося і чому? Кому ж все ж таки вигідна ситуація у Вінниці? Кому потрібно вколоти Президента та спікера у саме серце, продемонструвавши, що і у їх вотчині порядку нема? Відбувається гра на національному рівні, чи це, все ж, ігрища місцевих політиканів?
Вінницьке видання «Вінницькі реалії» пов'язало суботні події з неофіційним візитом до Вінниці лідера «Свободи» Олега Тягнибока, який відбувся напередодні. Утім, більшість колег вважає це усе ж місцевими «розборками».
Зокрема, через вже згадані кадрові питання. Кадрового компромісу щодо призначення на посади у райдержадміністраціях, митниці, заступників голови облдержадміністації між губернатором і «Батьківщиною» та «Свободою» досягнуто не було. Деякі з висуванців цих політичних сил на жаданні посади так і не потрапили, а голова обласного осередку тимошенківців Людмила Щербаківська в кріслі заступника губернатора втрималася недовго.
Утім, відкидати вплив на ситуацію в області колишніх регіоналів теж було б помилкою. Можна по-різному оцінювати причини перебування на посаді голови групи радників губернатора впливового екс-регіонала Романа Аксельрода. Важко заперечити й вагу депутатів з колишньої фракції ПР, яких до симпатиків голови облради віднести не можна. Вони були і залишаються «червоною ганчіркою» для тих, хто творив Революцію Гідності. Натомість голова ВОДА закидає відсутність кваліфікованого кадрового резерву у партій Майдану.
Водночас «регіональну» карту у взаємних звинуваченнях розігрують й опоненти Сергія Свитка, закидаючи йому тісні стосунки з екс-головою облради, колишнім регіоналом Сергієм Татусяком.
Отож, конфлікт був передбачуваним, наслідки - відомі навіть не посвяченим у закулісні інтриги. Наразі обом сторонам відступати нікуди: заяви зроблені, дії відбулися. Заручниками ситуації, як завше, стали прості люди. І це ще не кінець історії. Патова ситуація, в яку себе загнали очільники обласної влади, загрожує переростанням у громадянський конфлікт. На противагу «Народному віче» від ради Майдану в понеділок на вулиці з «антисепаратистською» ходою вийшла громадськість, близька до вінницької міськради. Громадські ради при різних органах влади «клепають» звернення до всіх і вся. В конфлікт втягують айдарівців та учасників АТО, які повернулися зі Сходу у відпустку.
Поки що у програші усі.
Наталія Журбенко, Антоніна Мніх. Вінниця.
http://vn.20minut.ua/Vid-Chytachiv/vinnitske-protistoyannya-noviy-maydan-chi-putch-separatistiv-10427502.html 
