Виходить, що ніколи не розберуть. Метал розтягнуть, якось самі собою залишки будинку трохи зрівняються з навколишнім ланшафтом і поростуть травою. І нащадки севастопольців, що йтимуть мимо, будуть згадувати, що колись тут був будинок, якого місцева влада так і не змогла до кінця знищити.
