ЗАЛЕЖНІ ВІД ОБСТАВИН
Очевидним джерелом формування білінгвів були саме україномовні громадяни. Із даних опитування, проведеного Центром SOCIS у квітні 2002 року (результати якого корелюють із підсумками організованого за кілька місяців до того Всеукраїнського перепису), чітко видно, що група людей, які використовують у родині обидві мови, виділяється переважно з тих, хто називає рідною українську. Наприклад, у середньому по країні їх було 65%, тоді як російську такою визнали 34%. Водночас у сім’ї російською спілкувалися ті самі 34%, а українською лише 44%. Решта 21% – обома «залежно від обставин».
Читайте також: Мовна стійкість дає людям змогу формувати середовище, а не залежати від нього
Так, у Сумах за наявності 24% мешканців, які вважали рідною російську, вдома нею розмовляли 25%, а із 75% тих, хто назвав такою українську, лише 29% – нею однією, а 46% – обома. В Харкові із 28%, які визнали українську рідною, спілкувалися саме нею з рідними лише 4%, а двома мовами «залежно від обставин» – 19%. У Херсоні із 59% мешканців, які заявили як про рідну про українську, нею в родині розмовляли тільки 4%, обома – 43%. У сусідньому Миколаєві ці показники становили 60, 10 та 40% відповідно. У Донецьку українську назвали рідною 10% мешканців (за наявності 39% етнічних українців). При цьому виключно нею спілкувалися менш ніж 1%, 87% використовували тільки російську, а 12% – обидві мови «залежно від обставин». За даними Центру Разумкова, у Києві вдома російською 2005 року послуговувалися 39,9%, українською – 18,1%, тоді як тією або тією «залежно від обставин» – 41,2% (приблизно однаково обома мовами – 23,6%, переважно російською – 12,3%, переважно українською – 5,3%). Як свідчить порівняння зі структурою населення столиці за рідною мовою, до останньої групи належать переважно україномовні, що більшою чи меншою мірою зазнали русифікації.
Причому серед молоді та людей середнього віку скорочення відсотку білінгвів із кількаразовою перевагою відбулося на користь російської. Так, за даними Інституту соціології НАН України, якщо від 1992 до 2010 року серед осіб середнього віку частка україномовних зросла від 36% до 39%, то російськомовних – від 29% до 37%, серед молоді – від 33% до 36% та від 34% до 39% відповідно. Т
обто поміж населення до 30 років частка виключно російськомовних не просто є вищою, аніж повністю україномовних, а ще й швидше зростає. Визначальний уплив на мовні вподобання молоді справляють масова культура та ЗМІ, які значно перевищують дію таких факторів, як мова освіти/державних установ.http://tyzhden.ua/Society/47410
