http://forum.maidanua.org/T-%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%BC-%D0%B2%D0%B0%D0%BC-%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8E-%D0%BF%D1%80%D0%BE-%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8-%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0-%D0%B2-%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%B6%D1%96Розповім вам історію про відвідини посольства в Парижі...
Вчора мав таке щастя (чи нещастя, точно не скажу)... Але шок від стикання з українською дійсністю - оце я мав точно. Почати з того, що інформація на сайті посольства АБСОЛЮТНО не відповідає дійсності - про що вам чесно кажуть по телефону. Тіпа, "ви наш сайт не читайте, а слухайте і запам'ятовуйте, що я вам кажу..." А сказали мені, що так, закордонні паспорти громадянам України вони видають, але почали робити це тільки ось-ось і досвіду ніякого не мають. А також не мають і всієї необхідної апаратури... "Але ви приїжджайте. З собою мати такі і такі документи і - ГОЛОВНЕ! - великий (10 на 15 см) фотопортрет, зроблений ОБОВ'ЯЗКОВО професійним фотографом, на білому фоні. Саме з цього (і тільки з цього) портрету вони й можуть сканувати фото на паспорт. І роблять це вони тільки по вівторках і четвергах з 10 до 12. Крапка.
Ну, портрет зробив, взяв квитки на ТЖВ туди й НАЗАД (назад - на 16 годин) і поїхав собі (передчуваючи приємну зустріч зі співвітчизниками, а потім не менш приємну прогулянку по Парижу - часу ж до поїзда буде вдосталь...).
Приходжу до посольства десь о 8-й ранку - перший (за мною швидко утворюється черга). Табличка на дверях НЕ МАЄ НІЧОГО СПІЛЬНОГО з тим, що мені було сказано по телефону (тобто на табличці позначно абсолютно інші дні і години прийому громадян). Люди хвилюються з цього приводу, чекають відкриття. В 10.00 двері відкрили, але робітників ще нема. В 10.10 приходить хлопець і включає свій комп'ютер, який грузиться 10 (!) хвилин. Нарешті в 10.20 починається прийом, причому перше, що ми чуємо - "давайте свої портрети". У черзі людей 20, і в ЖОДНОГО портрет не підходить! До мого такі претензії: фон недостатньо білий, а саме фото надто яскраве - їхній автомат його не може сканувати. ЩО РОБИТИ?! - "Спробуйте швидко побігти й зробити правильне фото" - "Куди бігти?!" - "Ми не знаємо. Поблизу фотоательє немає. Шукайте, може, встигните..." - Побігли люди шукати, нічого не знаходять. На кожному кроці у Франції є фотомати - але ж нам потрібен живий фотограф - а їх дуже мало, більшість фотоательє позакривалися, бо попиту на них немає. Я хапаю таксі, об'їхав пів-Парижу - немає! Ті, що є - позакривалися вже на травневі свята! Повертаємось в посольство - нам кажуть: ну добре, шукайте ще, будемо приймати після обіду, відкриємось в 15.00 (тіпа зробимо вам ВЕЛИЧЕЗНУ ПОСЛУГУ! зацініть нашу доброту. Ми ж НЕ ВИННІ, що така в нас автоматика, а ви тут зі своїми претензіями, ще й не задоволені чимось, на вас не вгодиш...). Хапаю знов таксі, їду в центр, одне закрито, інше закрито - і, нарешті - О ЩАСТЯ! - відкрите фотоательє! Мені роблять портрет. Бігом на таксі до посольства. Знову встигаю першим, з 15.00 до 15.30 цей автомат обробляє моє фото - О ЩАСТЯ! автомат спромігся, сканер зроблено. Даю працівнику посольства візитівку того фотоательє, де мені зробили правильне фото - але його це АБСОЛЮТНО не цікавить! Тіпа "а нащо мені? що, може ще кому знадобиться, щоб не бігали по Парижу? це не мої проблеми..." Ще десять хвилин на прийом інших документів, знов таксі - вскочив у поїзд в останню хвилину, за мною закрилися двері і поїзд рушив......
І от сиджу і думаю: як же робити з цими людьми реформи??? вони тут у Парижі до останнього зберігатимуть свій острівець совка... вони так просто не здадуться. А це ж відбувається скрізь і всюди.... а ЖЕКи.... а в армії ще набагато гірше.......
