Львів – Івано-Франківськ. 120 кілометрів. 3,5 години їде маршрутка. 3,5!!! Середня швидкість 35 км/год. 35, Карл! – Можна поставити сумку в багажник? – Шо? Нема багажника, там запаска і мої інструменти. – Можна без квитка їхати? – Станьте там за шлагбаумом і приготуйте 60 грн. – Вибачте, в мене квиток на це місце. – Та то не по місцях всі сидять, сядьте де бачите. – Я хочу на своє місце. – То шо має весь автобус зара пересідати, бо у вас на це місце квиток? – Дівчата, шо то у вас за квитки без місця, де ви їх взяли? – В касі. – Курва, в тій касі продають шо попало, ідіть коло мене сядете на мотор. Нема рєду. – Водій, а де у вас місця вказані? – Ади гендово на цінниках написано зверху. Шо не видиш?...
Поїхали. Пилюка, бруд. Навалений з самого ранку вуйко з запахом часника і перегару на весь автобус висить на поручні в майці-сіточці. Волосся з під пах гордо розвівається вітерцем з вікна. - мужчина, не упадите на меня и не дишите. - адиии, ненза їка, москалиииха. - я полтавська дівчина, я можу і украінською. Не дихайте на мене перегаром, а краще оберніться в інший бік... Бібрка. Душно. Відкрийте вікно. Заплямовані штори літають по салону, а одна вилітає через вікно і б'ється на ходу по склу зовні. Вітрильник. Закрийте вікно, мені дує. Душно, відкрийте люк. Дує, закрийте люк. Душно, відкрийте. Дує, закрийте. Жіночко, не дує в таксі. - ото в таксі, будеш собі відкривати.
Група поляків з рюкзаками, які невідомо як попали сюди, збентежено-наляканими очима спостерігають за цим дійством і весело підстрибують на горбах того, що в нашій країні називається дорогою. Рогатин. Водій пропав. 20 хвилин. Де був? Я їв у кафе "Автомобіліст". А ти де спішиш так?.. Народу тьма. Сир молоко сметана. Станьте коло ринку. Станьте коло клубу, станьте коло стовпа, станьте коло повороту. Та ж пройдіть взад, там вільно. Та ж не пхайтесь, та ж заберіть свої сумки, та ж я з дитиною. Шеф, а стань десь, пивко тисне мене... Асфальт закінчився. Кілометр грунтовки почався. Шо? Кілометр грунтовки на трасі, яка сполучає два обласні центри. Кілометр грунтовки. Грунтовки, Карл!