entp, расскажите про армию пожалуйста.
Потому что то, что я слышал от друзей и знакомых оттуда совершенно не совпадает с картинкой из телевизора.
я їду в Київ на днях - зустрінуся з друзями, що теж демобілізувалися. по результатах - обіцяю чесно викладати їх спогади і враження, навіть, якщо вони протирічитимуть моїм .
в цілому я просто оцінюю на прикладі своєї частини і частин, де служать мої друзі і деколи діляться інформацією
і я бачу, що за рік позитив повільно, але відбувається, наприклад:
потрохи пробиваються нормальні офіцери
вже не збирають поштучно гільзи на стрільбах
суттєво покращилося матеріальне забезпечення ( в рази) ( не гроші, а одяг, взуття і т.п.)
при реальній потребі деякі командири керуються здоровим глуздом, а не папірцями
підприємствам почали повертати кошти, виплачені на зарплату мобілізованим, принаймі, підприємство не страждає подвійно - забрали працівника, та ще й утримувати його доводиться
але, дивно очікувати боротьби з аватарами , коли в маленькому селищі магазинчики, які торгують в т.ч. спиртним, належать "батькам командирам"
продовжують красти гроші, залучаючи військових до будівельних робіт, а оформляючи їх актами на приватні структури
старші офіцери на 90% солдафони старої комуністичної школи і ставляться до особового складу за принципом маршала жукова.
молодші офіцери (не кадрові) з жахом бачать свій взвод і не знають, як ним покомандувати.
воєкоми (особливо крайня хвиля) набирали зеків з реальниим статтями, ті пробують потім свої зонівські закони влаштовувати.
мобілізовані відчувають несправедливість, що він "попав", а сусід з нього вдома кепкує
армія різношерста, як і суспільство.
щоб давати їй оцінку, треба зуміти глянути збоку, як на слона, а не мацати ногу, хвіст, чи хобот. дуже часто солдати цього не вміють робити. інакше в цивільному житті вони б не плитку викладали, а керували будівельними холдингами (до прикладу).
