Порох прихильник не європейських цінностей, бо вибіркове правосуддя точно не європейська цінність, а європейської орієнтації, що добре, але недостатньо. За політичними цінностями Порох, як і Ющенко, візантієць, а не європеєць, тобто його цілком влаштує кланова і корумпована система, де Иліта стоїть над формальними правилами. Нібито цинічний реалізм, але насправді компоненти такої системи дуже вразливі щодо Хуйляндії, яка вміє скуповувати навіть європейських політиків.
геостратегічні речі стоять вище за внутрішні
Щось виграти в геостратегічних іграх можна, тільки чітко розуміючи державні (а не тільки окремих політиків) інтереси. Порох орієнтується на слабку Європу, яка метається між комфортом і необхідністю боротися з загрозами, між варіантами відкупитися чи опиратися варварським ордам. Пороху комфортно, бо Європі від нього не треба нічого, крім спокою. Краще б орієнтувався на США, які, хоч і вражені обамізмом, є відносно здоровим організмом, але Пєця цього уник і тепер чекає, що єврогеї заведуть нас до спокійної гавані. Та їм ми щораз більше пох, особливо відколи Хуйло відволік їх кризою біженців. Коли ми остаточно згниєм зсередини, нас з глибоким консьорном скинуть на обочину.
