Вчора розмовляв із справжнім героєм, добровольцем ЗСУ
командиром роти, воював багатьох гарячих точках,
включаючи донецький аеропорт. Був поранений....
Лікується.
Несподівана і дуже цікава зустріч.
Випускник Львівського універу, одружений має дитину,
На питання чому пішов добровольцем відповів питанням:
"А який в мене був вибір , чекати на повістку і вже тоді йти?",
"-Ховатися, відкуплятися ...?"
Різдвяна Кутя.
Ми сидимо з ним та його стрийком, Михайлом Височанським
90річний чоловіком, ветераном УПА за одним столом.
Обидва ГЕРОЇ !!! Дуже скромні і мудрі люди.
Питаюся про деяку конкретику, про бої про які повідомлялося в ЗМІ,
про аеропорт...
Олег розповідає про все спокійно але бачу ... переживає.
"Сумніву в нашій повній перемозі немає!", каже.
"Питання лише в тому скільки це візьме часу ..."
Дякую за розмову, і додаю: "так ось які ВИ - кіборги!"
"Я не кіборг, цю кличку нам дали сепаратисти..."
каже Олег.
