Але найголовніше - це те, що британський референдум "розбудить" Європейський Союз. Для багатьох його лідерів ЄС до сьогоднішнього дня був моделлю успіху, яка не повинна була нікому нічого доводити.
Тому до країн, які хотіли стати частиною спільного європейського дому, ставилися з панською поблажливістю. Зрозуміло, чому ви, бідні і нещасні, хочете до нас, багатих і щасливих.
Багаті теж плачуть.
Тепер, щоб довести спроможність європейського проекту, мало просто говорити, що йому немає ніяких альтернатив. Альтернативи є. І британський референдум це довів з усією очевидністю.
За єдину Європу доведеться боротися. І один з важливих аргументів цієї боротьби - те, що на континенті є країни, громадяни яких готові виходити на вулиці на захист європейського вибору.
Референдум у Великій Британії - це контраргумент. А Майдан в Україні - це аргумент. Найважливіший за останнє десятиліття.
Європейські політики цього не захотіли зрозуміти і побачити. Вони злякалися Путіна. Вони стали підлещуватися перед ворогом Європи. Вони припустилися купи помилок - і на пострадянському просторі, і на Близькому Сході, і в міграційній кризі.
І отримали щиглю по носу. Неприємно, так? А ми теж отримували таке від наших європейських партнерів - абсолютно незаслужено. А вам - по заслузі.
Якщо Євросоюз хоче зберігтися, він не може бути тільки об'єднанням "вугілля і сталі". Тільки союзом банкірів і торговців. Він повинен бути ще і проектом ентузіастів і захисників цінностей.
А в цьому без України не обійтися.
В. Портников
