На цій же вулиці Короленка (совєцька назва) поруч з "усскім культурним центром"
(на фото: ускі центр а за ним видно церкву)
знаходиться значно важливіша по ідеологічній впливовості споруда - "
центр усскаго духа"! - "Русская церковь святого Георгия Победоносца"
"Гордость всєх русскіх", " построєнная єще царем" , "истинно русская"...
Ще одне ФСБешне кубло в центрі Львова.
"Молитовное место сотрудників российского консульства" і всіх львівських кацапів.
Рускіє турісти відвідуючи Львів неодмінно хочуть "пасматреть на русскую
церковь пастроенею царем..."
Цікаво що багато львів'ян також вважають цю церкву російською
Насправді ж ця церква у Львові була побудована за рішенням
цісаря Франца Йосифа ІІ
Архітектор Ґустав Захс
Художник Карл Йобст
Початок будівництва 1897
Кінець будівництва 1899Слово історику:
Микола БАНДРІВСЬКИЙ, кандидат історичних наук
Вже при першій згадці про православний храм на вул. Короленка
у Львові чи не кожен подумає: "А, так! Знаю цю церкву!
Вона російська і належить Московському Патріархатові!".
Однак це не так, бо її будували наприкінці ХІХ ст. для православних Львова,
основну частину яких становили українці, за чисельністю
далі йшли православні греки, серби, волохи/румуни та ін.
Мешкали тоді в нашому місті й одновірні їм молдавські господарі та бояри,
які втекли з-під протекторату Оттоманської Порти і вже
на наших землях отримали права громадянства.
А вже той факт, що тоді в Оргкомітет по спорудженню храму
св. Георгія входив відомий громадський та політичний діяч,
видатний український історик, професор Львівського університету,
майбутній Голова Центральної Ради Української Народної Республіки
Михайло Грушевський, багатьох просто несказанно дивує!
Як так: Михайло Грушевський і, раптом, ота-от російська церква?!
Та що тут може бути спільного?!
На це скажу більше: усі 14 років свого перебування у Львові
Михайло Грушевський не лишень був сумлінним парафіянином цього храму,
але й церковним старостою аж до свого від'їзду на Велику Україну.
...у 1787 р., під час перебування австрійського цісаря Франца Йосифа ІІ у Львові,
йому вручили меморандум з проханням про побудову православної церкви у місті.
Всі пункти цього меморандуму були прийняті придворною канцелярією,
і остання ще того ж року (!) відправила Дозвіл львівським православним
на земельну ділянку під будівництво церкви, дозволивши також "
...служити за своїм обрядом та вибирати собі священика".
Богослужіння провадили руською/українською і румунською мовами,
грецькою лише по великих святах, а коли на Службу Божу збиралося
багато чужих парафіян, то проповіді виголошували й німецькою.
Ще один яскравий приклад кацапської гордості злодія
"за свайо, істинно руское і православноє"
