— Західна преса пише, що, швидше за все, після інавгурації американська залученість в українське питання істотно знизиться. Чи згодні?
— Та вона й зараз не дуже висока. Але так, можливо, ще знизиться. Хоча це не стільки від Америки залежить, скільки від України.
— Від дипломатичних зусиль України?
— Та навіть не від цього. Розумієте, час іде. Коли тільки почалися події в Криму і на Донбасі, Україна, як сказав наш посол, була найкрасивішою дівчиною на танцмайданчику. Але дівчина старіє, та й за три роки танцювати з нею набридло. Змін мало. Грошей вкладено багато.
Україна трохи нагадує Ізраїль. Поруч iз ними теж вороги, на них теж тиснуть Америка та Європа. Але вони не просто виживають, а живуть досить-таки непогано. Ізраїль уже картоплю в пустелі вирощує й експортує в Росію. Коли я був на навчаннях з їхнiми (Ізраїлю. —Ред.) офіцерами, солдатами, вони говорили: «Ми не слухаємо ООН, не слухаємо США, Європу, Росію. Ми робимо те, що необхідно для нашого виживання». Україні теж варто обрати цей підхід.
Ось в Україні бояться, що Трамп санкції зніме. По-перше, американські санкції особливо ні на що не впливають. І все ж: чому Трамп не повинен знімати санкції? Він займатиметься цим питанням, коли виділить 20 хвилин на Україну. Всі хочуть, щоб американці залишили або навіть посилили санкції проти Росії.
А сама Україна не ввела санкції. Російські банки, російський бізнес, які не мають права працювати на Заході, прекрасно почувають себе в Україні. Українці хочуть, щоб Захід як слід покарав Росію за її дії, але сама Україна укладає економічні договори та інвестує в Росію. Це сюрреалізм.
Трамп просто цього не зрозуміє. Ви воюєте з Росією, дружите або ні туди ні сюди? Тому що, вибачте за вислiв, виглядає так, що Україна хоче і на ялинку залізти, і дупу не подряпати. А так не буває. Трамп подумає так і скаже: «Знімайте санкції». Інша справа, що він не зможе.
— Через Конгрес?
— Та не тільки. Там ще справа в міжнародному договорі. Хоча він може, звичайно, чинити тиск. Але мені здається, що йому, за великим рахунком, байдуже. Є санкції, немає санкцій — на США це точно ніяк не впливає.
Але взагалі з Америки ситуація в Україні виглядає дивно. Ви ведете бізнес iз Росією, військовий стан не ввели. Там, на Донбасі, хлопці гинуть, а ви з Росією дипломатичні відносини підтримуєте. Мені як солдату прикро.
— В Україні багато, особливо після того, як дізналися результати виборів, стали говорити: ось якби в 2014 році на чолі Штатів стояв Трамп або інший республіканець, то Крим усе ще був би під контролем України.
— Однозначно. І не тільки Крим. Абхазія та Південна Осетія залишилися б грузинськими. Коли Буш був уже «кульгавою качкою», Володимир Володимирович вирішив промацати ґрунт (як Гітлер свого часу).
Він подумав: «Що буде, якщо я візьму Абхазію та Осетію?». Якби прийшов «яструб», як Маккейн, Путін би ретирувався і сказав: «Ми свою справу зробили, російський народ» захистили, до побачення». Але прийшов Обама. М’яка людина, яка відразу сказала, що воювати ні за що не буде.
Путін і подумав: «Добре, значить, ми поки залишимося. Анексувати не будемо, але залишимося. Подивимося, як світ відреагує». Світ не відреагував. Путін: «Здорово. Тоді я триматиму Україну в заручниках, а в разі чого відберу Крим». І він відібрав. І Обама знову нічого не зробив. Якби президентом були Рейган, Буш або Трамп, Путін і думати б про анексію не став.
Трамп — не гнучкий. Він такий, як Путін. Він теж хоче показати, що він «реальний пацан». І Путін це чудово розуміє. Його риторика після виборів у США змінилася. Він знизив напруження.
— Тобто Путін буде більш обережним?
— Він уже поводиться обережніше.
