Мені здається , що це варто акцентувати окремо до купи, тому що мало хто каже про деякі ключові на мій погляд причини, хоча вони лежать на поверхні.
Логіка тут насправді проста.
Все що побудовано Росією - побудовано рабами.
Рабами в прямому сенсі - в'язнями концтаборів (якщо не напряму то за ті кошти що отримані ціною життів цих в'язнів).
Все чим Росія пишається!
І все побудовано завдяки зовнішній підтримці (Штати, Європа).
Все що радянска людина вважала досягненням СРСР і комуністів.
Неодмінно наближається час коли все це зістариться, а нового майже нема (і не буде - свого).
Для нового потрібні:
1. Нові раби
2. Нова допомога зовні.
Це може здаватися складним, але у мене остаточно утвердилася повна впевненість, що це розуміє майже кожен росіянин. Нових рабів рано чи пізно будуть набирати.
Росіяни просто не вірять що Росія можле існувати якось інакше.
Самі росіяни в це не вірять. Мабуть вони праві - ніколи в їх історії такого ще не було, ніколи Росія не була іншою.
Ніколи ще Росія не здатна була існувати сама, без рабів, і без допомоги зовні.
І головний висновок з цього такий - для них війна в Україні це війна за нових рабів.
Вони сприймають це так - якщо українців не зроблять рабами, то наступні в черзі вони самі.
Тому їдуть добровольці, і тому суспільство пдітримує "іхтемнєтов".
В їх очах ця війна з Україною рятує від неминучого рабства їх самих. Або хоча б відстроковує.
Отже "рускій мір", "сакральниє места", "кримнаш" - все це свідома брехня, розвод.
І навіть "відродження величі Імперії" - певне лукавство. Ця "велич" це насправді і є рабство. І вони це чудово розуміють, або принаймні відчувають.
Справжня причина, я впевнений, саме це - вони прагнуть відтермінувати своє рабство за рахунок чужих життів, за рахунок українців.
Можна сказати ще коротше.
Їх питання до українців таке - "ви хочете втекти від рабства? але тоді рабами будемо ми!".
Це ї є той справжній сенс, який вони вкладають у слово "предатєльство" коли звинувачують в ньому нас.
І за це вони згодні і навіть хочуть воювати. Або хоча б надавати на це свою мовчазну згоду іншим, відвертаючи очі, і роблячи вигляд що є щось інше, про що брешуть на ТБ.
P.S.
Стосовно того що вони часто кажуть "нам нєт до Украіни дєла", "нам Украіна нє інтєрєсна", "нам всє равно что там у вас".
Це "нєт дєла" дуже нагадує деякі випадкі які траплялися в 90-ті, - коли гопники бувало грабували когось прямо на вулиці посеред натовпу, а всі йшли повз і відверталися ("нєт дела").
Саме цим 90-ті були найбільше жахливі - тотальною зневірою і депресією.
І це "нєт дела" у росіян зараз - це насправді синонім слова "страх".
При чому страх такий потужний, що їм страшно його навіть просто визнати, для початку...
