Автор Тема: Роман Безсмертний: Мені страшно, що історія може повторитися  (Прочитано 481 раз)

0 Користувачів і 1 Гість дивляться цю тему.

Offline Feral Cat

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 47481
  • Never give in!
- Але очевидно, що конфлікт на Донбасі закінчиться не скоро?

- Тут  я нічого нового не скажу, бо це таки надовго. Не думаю, що за свого життя  побачу відповідь. Але наважусь дати пораду, як це робити : це називається “безпечна реінтеграція”. Нам треба сказати, що це українська земля, що там живуть українці і ми повинні сказати, яким бачимо життя через років 50. Друге – треба визнати факт війни і те, що є велика кількість зрадників і колабораціоністів. Мене дуже схвилювало рішення суду ООН про визнання Росії як країни, що фінансує тероризм на українському Донбасі. Я скажу, що цим судом, крім того, що хтось собі алібі заробляє, ми нічого не вирішуємо.

Тепер нас юридично заганяються в рамки тероризму і антитерористичної операції.

- Тобто те, що ми не назвали самі війною, зараз зводиться до внутрішнього конфлікту

- Абсолютно вірно. Але ми заганяємо себе у пастку.

Хочу ще побачити, чи йдеться там про виконання мінських домовленостей чи Угод, чи йдеться про фінансування терористичних актів чи тероризму, бо за цим буде багато висновків.

Далі виникає питання, що робити з так званими мобілізаціями. І слідом включиться ряд неприємних питань правової держави. Зараз я не наважуся робити однозначні висновки, але треба шукати вихід.

Визнаючи факт, що це війна, визнаючи факт колабораціонізму, треба показати перспективи цієї території, треба відпрацьовувати далі рамки безпечної реінтеграції і тут треба давати відповідь на питання про наше співіснування с північним сусідом.

- Чи можливий з ним мир?

- Це питання складне, і я його так ставлю, бо в січні 1918 Муравйов обстрілював Київ з гармат і в Маріїнському парку було розстріляно більше 2 тисяч киян. І здавалось би після такого, який можливий спільний стосунок? Але через три роки була підписана угода про створення СРСР. І все це забулося, і на місці розстрілу людей посадили парк.

Тоді була одна держава в Києві в Будинку вчителя, а друга в Маріїнському плаці, де сиділи більшовики, і вони співіснували. Володимир Винниченко писав листи і відправляв хліб у Москву "голодаючим братам".

http://www.theinsider.ua/politics/58fda82a04fc3/
If you are going through hell, keep going.

Offline rZ0

  • Hero Member
  • *****
  • Повідомлень: 1600
Мене дуже схвилювало рішення суду ООН про визнання Росії як країни, що фінансує тероризм на українському Донбасі.
про що це він? Суд же не визнав фінансування тероризму станом на сьогодні