Покрокова інструкція з виховання Алени.
Закортіло вчора піци.
Якраз отримав гонорар, думаю, порадую домашніх.
Якраз по дорозі побачив піцерію. О! Це воно. На ловця і звір біжить)))
Зайшов, понюхав, вибрав собі, що я хочу.
Підхожу до чарівної дівчини, яка приймає замовлення.
Вітаюся чемно: " Доброго вам вечора! Чи можу я замовити піцу з собою?".
- Здравстуйтє, Канєшна. Какую желаєтє?
- Я бажаю замовити піцу "П'ять сирів".
- Прінімаєтє лі ви участіє в нашей акциі ілі в другіх акциях нашей кампаніі?? Нє желаєтє лі заказать іщьо (якусь фігню - я не запам'ятав).
- Я "приймаю участіє" в АТО і хочу піцу "П'ять сирів".
- Нє жєлаєте лі взять єщьо хлєбци?
- Не бажаю. Я хочу піцу "П'ять сирів".
Такий "двомовний" діалог продовжується довго.
Нарешті, здається, все.
-Как ваше імья?
-Олександр.
-Харашо, Алєксандр, ажидайтє ваш заказ - я вас пазаву.
Читаю бейджик - "Алена".
Питаю: "А , скажіть, мила Алена, чи можете ви спілкуватися зі мною українською мовою?"
Заскочена зненацька "Алена" відповідає українською: "Так, можу!".
Потім поправляється: "Ну вабщєта у нас нєт прівязкі к язикам...".
Я: "А з поваги до клієнта?".
Алена: "Ну, так. Звичайно". І тікає.
Сиджу, чекаю на свої "П'ять сирів".
Нарешті чую оголошення: "Алєксандр, падайдітє за вашим заказам".
Підхожу - Алена помічає мене, злякано пискає, виштовхує перед себе молодого хлопця-кур'єра і шепоче йому на вухо: "Єто он!".
Хлопець відкашлюється, виструнчується і гарною українською мовою пропонує забрати замовлення і запрошує приходити ще. Очевидно, що хлопця позвали, як драгомана-перекладача на українську.
Мене тішить ситуація і я продовжую розмовляти з хлопцем. Я це вмію. Видно, що хлопцю цікаво спілкуватися. "Алена" весь цей час злякано виглядає з-за його плеча. Очевидно чекає на скандал чи ще щось подібне.
Нарешті розмову закінчено і я дякую хлопцю і хвалю його за увагу до клієнта і прекрасну мову.
Хлопець почервонів і посміхається. Видно, що йому приємно.
Потім кажу, що "Алена" теж молодець. А як трошки попрактикується, то теж буде так гарно розмовляти українською, як і він. І теж їй дякую.
"Алена" теж зашарілася.
Виходжу, оглядаюся. Стоять обоє червоні і посміхаються.
Вдома відкрив коробку - такої "жирної",багатої і смачної піци я ще в житті не їв.
Методика працює!
