У Росії, поблизу Ростова-на-Дону, безвісти зникли двоє Українців Друг Олександра Євген зазначив, що
у родичів та друзів хлопців було багато побоювань через те, що їм доведеться багато подорожувати територією Росії. Проте самих мандрівників це не переймало. У них практично не було з собою грошей, і їх підганяла жага пригод.Під час подорожі вони практично кожні три дні виходили на зв'язок. Хлопці розповідали, що дорогою їм щастило зустрічати гарних людей і їх радо приймали в Росії.
У подорож хлопці відправилися ще в середині серпня. Українсько-російський кордон вони перетнули у Харківський області, попрямувавши до Бєлгорода. Далі були Астрахань, Саратов, з якого вони вже попрямували до Казахстану. Там вони планували сісти на паром, який через Каспійське море доправив би їх до Азербайджану, а вже звідти вони дісталися б Грузії.
Проте через шторм паром запізнився на кілька днів. Зважаючи на особливості візового режиму, які не дозволяли їм перебувати в Казахстані довше п'яти днів, хлопцям довелося повертати назад в Росію. Відтак вони пройшли ще Дагестан, Чечню і Північну Осетію, нарешті діставшись Грузії.
Мама Олександра розповідає, що в Грузії вони ходили у гори та познайомилися з інтернаціональною компанією. Там були, зокрема, англієць та іранець, які також приїхали туди на відпочинок. Проте надовго там не затрималися, оскільки Грузія - недешева країна для проживання.
Орієнтовно 30 вересня хлопці залишилися Грузію, попрямувавши додому коротким шляхом - трасою Кавказ через Кабардино-Балкарію, Ставропольський і Краснодарський край Росії. За словами Олени, вони планували повернутися в Україну так само, як виїжджали, - через Харківську область, проїхавши російський Бєлгород. Їхній шлях пролягав через Ростов-на-Дону.
Саме поблизу Ростова-на-Дону хлопці останній раз вийшли на зв'язок. Ніч проти 7 жовтня вони провели у наметі, який вони возили з собою. Прокинувшись вранці, вони виявили, що водій, який підвозив їх і разом з ними став на відпочинок, поїхав геть.
Вранці 7 жовтня мамі від Олександра надійшло повідомлення: "Прокинулися, будемо снідати й рухатися далі".
Олена додала, що це було поблизу населеного пункту Павловська - син скинув їй геолокацію.
"Я відчувала, що вони вже втомилися. По фотографіям вже бачила. Мені здавалося, що вони вже швидше хочуть додому. І він вже цікавився роботою. Він планував щось. У мене старший син у Польщі працює, то Саша також цікавився, як туди поїхати на роботу", - поділилася жінка.
До вечора 7 жовтня хлопці майже дісталися Ростова-на-Дону. Близько шостої години вечора Олександр скинув мамі ще одну геолокацію.
"Це було останнє повідомлення. Ще він написав: "Я скоро буду вдома", - розповіла Олена.
Жінка повідомила, що звернулася до місцевої поліції та у посольство України в Росії.
Слідча Вікторія Данова, яка веде справу, повідомила, що наразі вони очікують на копію закордонного паспорта Олександра з райвідділу ДМС. Відтак вони зможуть подати хлопця у міжнародний розшук.
"Тільки після того, як отримаємо копію закордонного паспорта, можна подавати запит на наш Інтерпол, який вже далі відправляє запит на Київ. Копію паспорту ми отримаємо у найближчі строки - за один-два дні. Тобто цього тижня ми направимо запит до дніпропетровського відділення Інтерполу, а далі строки залежатимуть вже від них", - пояснила Данова.
Більше читайте тут:
https://tsn.ua/ukrayina/u-rosiyi-bezvisti-znikli-dvoye-ukrayinciv-yaki-podorozhuvali-avtostopom-do-gruziyi-1020175.html
