Сергій Самарський народився у Сєвєродонецьку, служив у радянській армії, в 1988 році закінчив факультет обчислювальної техніки Харківського інституту радіоелектроніки, а в 2001 - Міжрегіональну Академію управління персоналом за спеціальністю "правознавство". Він працював інженером, директором підприємств "Фортуна", "Фриз ЛТД" і юридичної фірми "Фагот".
Чоловік балотувався в депутати Верховної Ради VII скликання, до 2014 року очолював місцевий виборчий штаб "Батьківщини", а в 2015 році його обрали депутатом міськради Сєвєродонецька від БПП. Самарський також балотувався на пост мера міста, але програв вибори.
У Сергія Самарського залишилися дружина, двоє синів і донька.
Сергій Самарський відкрито висловлював проукраїнську позицію та критикував режим Януковича. Під час окупації Луганщини російськими терористами його викрали на очах у матері та сина і відвезли "на підвал" у захоплену будівлю СБУ, де протримали кілька діб.
Політик неодноразово виносив на обговорення міськради Сєвєродонецька питання визнання Росії агресором, яке врешті ухвалили в 2016 році.
Після початку війни на Донбасі Самарський протистояв "Опозиційному блоку" в регіоні. За кілька місяців до вбивства його було призначено радником міського голови Казакова, а після звільнення з посади секретаря міськради "опоблоківця" Ігоря Буткова головною кандидатурою в секретарі вважали Самарського.
Зазначимо, що місто Сєвєродонецьк було захоплено проросійськими терористами з початку 2014 року, але було визволено українськими військами 22 липня 2014 року.
Імовірні мотиви вбивства політика
Екс-очільник області Ірина Верігина заявила, що, на її думку, Сергія Самарського вбили за проукраїнську позицію. Інший колишній керівник Луганщини - Георгій Тука - заявив, що мотивами вбивства можуть бути політична діяльність Самарського або бізнес.
