Китайська індустріалізація і китайський комунізм.
Володимир Мартинюк·Wednesday, 24 October 2018
Лінк із картинкамиНинішній Китай, попри шикарну картину разючої економічної успішності, аж ніяк не є частиною вільного цивілізованого постіндустріального світу - сьогоднішній Китай більше схожий на передвоєнну Німеччину 1933-1939 років. В Китаї , як і в довоєнній Німеччині, вдалося більше менш "вдало" поєднати авторитарний і навіть тоталітарний комуністичний, чи вірніше "національно-соціалістичний" політичний режим із дотриманням головних принципів вільного ринку, економічної свободи і приватної ініціативи.
Головною причиною економічного успіху Китаю і економічного занепаду країн колишнього СРСР - є різне ставлення ставлення до акціонерної власності і фондового ринку, на якому ці акції продаються, купуються і випускаються.
В Китаї цей фондовий ринок і придбання китайцями акцій своїх та інших китайський підприємств не просто заохочувався, але й запроваджувався примусово.
В Китаї була відсутня пенсія як така, і китайцям запропонували убезпечити свою старість не хованням грошей в панчоху і під подушкою, а вкладанням їх в китайську економіку - тобто купівлею акцій китайських підприємств.
Фактично це і була своєрідна, китайська "приватизація". Не безплатна, не швидка , без жодних "непопулярних реформ" і "затягування пасків".
Задумайтеся - ми ж зовсім не чули про якусь "приватизацію" у Китаї - руйнівну і божевільну, як в скажімо в колишньому СРСР, і особливо в Україні, - але сучасні китайські корпорації сьогодні ніхто у світі не вважає державними, відсталими і не сучасними
Хоча в багатьох з них і досі великі , як правило контрольні пакети акцій знаходяться у державній власності. Тобто змішана державно-приватна власність виявилася не менш ефективною аніж повністю приватна.
Економіка війни
Теперішня бурхливо ростуча економіка Китаю це типова "воєнна економіка". Наразі це поки що економіка "економічної війни" з рештою світу", в якій Китай вже отримав безперечні успіхи - прорвався до фінансових, науково технічних і природних ресурсів "некитайського світу", і дуже успішно захоплює ринки збуту у всьому світі.
Британія повернула Гонконг Китаю ще в 1997 році. Тоді була прийнята програма, яка називалася "Одна країна - дві системи". Вона мала на увазі, що два різних режими, псевдокомуністичний ( а може й не псевдо ?) і капіталістично-демократичний, повинні співіснувати протягом 50 років. І вже пройшло більше 20 років.
Але фондовий ринок Гонконгу це вже складова фондового ринку Китаю. І при тому надзвичайно важливою, .
І так само фондові ринки Сингапуру, Малайзії, Індонезії та інших країн Індокитаю, які тотально контролюються етнічними китайцями. І навіть фондовий ринок формально ворожого до Пекіну Тайваню.
Всі вони в сумі створюють великий "фондовий пояс" Великого Китаю, який вже вийшов далеко за межі кордонів самого Китаю.
І вже звідси, через такі "прокладки" як Гонконг, Сингапур і тому подібні фінансові, економічні та логістичні "буфери", Китай може безпроблемно черпати скільки завгодно інвестицій.
Тобто дуже потужно викачувати інвестиційний ресурс з усього світу, і через ці інвестиції та "спільні проекти" отримувати необмежений доступ до найпередовіших технологій.
У тому силі й військових.
І ця "економічна" війна зі світом в будь який момент може непомітно перерости у справжню - "воєнну" війну. Наприклад коли Китай вирішить повністю поглинути Гонконг , так як це він нещодавно зробив з Тібетом і робить зараз з Сінцзяном. Чи Тайвань. Чи висуне претензії на Сингапур, де більшість населення зараз складають китайці.
Карта історичних змін кордонів Китаю
Фактично китайці вважають своїми історичним територія ті території які були завойовані країнами , які колись самі завойовували Китай . Наприклад монголами і манчжурами.
Про це вчать у школі і це знає кожен китайський школяр. І у них як правило сьогодні нема ніяких сумнівів, що все це колись повинно бути повернуте Китаю.
Три тисячі років самотності
Особливість Китаю полягає в тому, що у нього, на протязі трьох тисяч років його існування, ніколи не було друзів поза його кордонами - або закляті вороги, або ж слуги-васали.
І усвідомлення китайцями того, що у них ніколи не було, немає і скоріше всього, ніколи й не буде союзників, є головною причиною того що Китай до цього часу веде себе чемно, спокійно, і уникає прямих конфліктів.
Поки що - навіть там, де він вже може, на перший погляд безпроблемно, насолодитися плодами своєї "перемоги". Як ось Путін в Криму .
Цього не можна забувати ні на мить - попри всю чемність, цивілізованість і законослухняність китайців.
Цивілізаційні здобутки традиційного Китаю і, більше того китайський цивілізаційний вклад у всю сучасну цивілізацію дають китайцям законне право гордитися собою і своєю нацією.
Але у поєднанні із теперішнім авторитарно-тоталітарним комуністичним устроєм Китаю , який є аж ніяк не китайського, а чужоземного, європейського і навіть американського походження, китайці попадають у непереборну спокусу дозволити собі зневагу і презирство до всіх "некитайців".
Це вже видно прямо зараз - на прикладі етнічно некитайських територій які увійшли у склад Китаю у ХХ столітті - Тібету і Уйгурії. Наприклад той “антиутопічний” високотехнологічний кошмар який зараз відбувається у Синьцзяні.
Фактично там зараз творяться речі, абсолютно неприйнятні для європейців , американців, індусів і більшості інших азіатів та латиноамериканців.
І не варто недооцінювати силу та ефективність китайських дипломатичних традицій, та вважати що китайців зовсім не цікавить зовнішній світ, окрім безпосердніх сусідів.
Дві тисячі роки на північ від Китаю постійно виникають агресивні кочівні імперії, які з дивною закономірністю , одна за одною вирушали геть від Китаю - завойовувати “багатий і благодатний Захід”. Недавно я виявив що цьому завжди передувала якась “піар-камапнія” з боку проповідників тієї чи іншої релігії.
Будда Амітабха в чистій землі Західного Раю
Прикладом може бути “вчення Західного Раю” будди Амітабхи яке на початку 12 століття несподівано почало знову активно проповідуватися у монгольських та суміжних степах зовсім не задовго до походів Чингіс Хана.
До цього вчення Амітабхи періодично проповідувалося серед вічно непосидючих і докучливих північних і західних сусідів Китаю починаючи з другого століття нашої ери.
І з цього ж часу Центральна Азія і Східна Європа почали отримувати регулярні “подарунки” у вигляді войовничих і голодних орд зі Сходу, а саме з північних кордонів Китаю.
А чого - рай, чиста земля, ну і які ж красуні навколо того Амітабхи ...
В якого доблесного воїна не закрутися голова від такого?
Може колись навіть і якісь мої далекі предки на таке повелися ?
А Китай кожен раз після такого отримував сотню-півтори років довгожданого спокою на тому своєму північному і західному кордоні
Втім монголи надихнувшись , вченням про Велику Чисту Країну і рай на Заході, на відміну від своїх попередників не тільки пішли і завоювали той Західний Рай, але зуміли потім повернутися назад і завоювали ще й і Китай.
Але я не про це - а проте, що схоже Кремль з Путіним і Дугіним на чолі, напередодні 2014 року також молився не на Христа, а на на ікону Будди Амітабхи, перст якого спокусливо вказував їм, на хоч і південний , але все таки на Захід - на Крим, Донбас і всяку іншу “новоросію-малоросію”.
Не китайська “душа” сучасного Китаю Існує хибна думка, що китайський комунізм це просто "недороблений" комунізм зразка СРСР.
Насправді це не так - це в СРСР була архаїчна, застаріла і "поламана" версія вчення Маркса і Енгельса.
А в Китаї вона вже навіть при Мао була, і є й досі, найсучаснішою і "найкрутішою" версією сучасного неокомунізму. З врахуванням негативного і "позитивного" досвіду СРСР, країн Варшавського блоку , Югославії, Куби і тому подібних комуністичних утворень.
Хто має в тому сумніви нехай спитає це в самих китайських комуністів.
І що дуже важливо - в китайська версія комунізму є наслідком дуже професійного апгрейду вчення Маркса Енгельса і Сталіна найновітншими концепціями і рекомендаціями молодшої хвилі комуністичних теоретиків і "практиків" - Грамші, Маркузе, Хомського і всякої подібної публіки, якою зараз зачитуються сучасні ліві.
І тому цитатник Мао у них також обов'язково лежить під подушкою. І це не вважається чимось ганебним
Навіть попри зовнішній європейський лоск і професорські звання найпрестижніших університетів світу. Мало хто усвідомлює що ліві молодіжні потрясіння у США та Західній Європі наприкінці 60-х років були просто поширенням на США і Західну Європу політичних технологій так китайської культурної революції Мао Цзе Дуна .
Вона у свою чергу виписаної і реалізованої точно за канонами і порадами Грамші, Маркузе та інших.
Тобто молодіжну “культурну революцію” для Китаю, а потім і для США і Європи придумав не Мао, а Антоніо Грамші
Ще менше народу наважуються побачити в цьому аналог з кривавими терором в Камбоджі, де зазомбовані лівою демагогією підлітки мотиками і молотками вбили мільйони своїх земляків.
Сьогодні нікому не хочеться псувати настрій собі та іншим, роздумами і розмовами про те що той комунізм який зачаївся за шикарним фасадом "оновленого Китаю" схоже такий же агресивний підступний і зовсім "не китайський" у своєму атеїзмі та антигуманності - так само як комунізм Сталіна, Лєніна чи навіть Пол-Пота.
Новітній різновид "комуністичного тигра", який виріс і зміцнів у Китаї, аж ніяк не є паперовим, не є свійським, і не вегетаріанським. Боюсь що він при певних умовах може проявити таку саму схильний до людоїдства які попередні його різновиди - в СРСР чи навіть в Німеччині.
Судячи із десятків мільйонів жертв правління Мао - навіть потенційно більш голодним хижаком, аніж комунізм Леніна і Сталіна...
Те що сталося у Тибеті, і те що зараз діється у Синцзяні також натякає на це. Епілог
Останнім часом я схиляюся до думки що застарілу версію комунізму під назвою "СРСР та Варшавський блок" просто закрили і "утилізували".
Як таку, що морально і "технічно" застаріла.
Випрацювала свій ресурс... Марнотратила ресурси. Підривала авторитет і популярність проекту "Світова революція". Заважала молодій зміні справжнім ленінцям-сталінцям, зокрема з Комуністичної партії Китаю її готувати і наближати .
Рішення про це прийняв такий собі #комфашінтерн на якомусь своєму повноважному і представницькому засіданні/
Протоколи цього рішення були відправлені до ЦК КПРС і в #офшорський_каганат, чи, якщо так більше подобається, - #офшорський_пацанат .
З візою:
"Секретно. До виконання"
А, так би мовити, усно, пояснили приблизно щось таке :
"Ми вам дякує за велику роботу, пророблену вами з 1917 по 1991 рік. Але Ви вже старі, не ті що були у 20-х, 30-х і навіть 40-х роках. Ви дуже відстали від останніх досягнень марксистської науки і практики, ви не використовуєте сучасні засоби роботи з революційними масами - наприклад “грамшизу” і “маркузятину”. Ну про Хомського і Альтшуллера взагалі не чули. Такі слова як як постмодернізм чи ситуаціонізм Вас взагалі вводять в повний ступор.
Тому рішенням #комфашінтерн -у ми закриваємо Вашу контору "СРСР та його товаріщі", дякуємо за пророблену роботу і відправляємо всіх Вас на заслужену пенсію.
Головне аби ви не лізли ні в яку політику і не заважали працювати молодій і перспективній команді китайських товаріщей, в надійні руки якої ми передаємо ленінський проект "Мировая революция"
Пенсійні роки можете провести у Швейцарії, на Канарах, Кіпрі, на Багамах та інших, приємних для пенсійного проведення часу, місцях.
Якщо товариш Шеварнадзе і його молодий перспективний кадр Міхо Саакашвілі не підкачають, то ми створимо для Вас ще й пенсійно-офшорну зону у Грузії.
Довідку на пенсію Вам підпише товариш Михайло Горбачов, а за начисленням пенсій звертатися до товариша Єгора Гайдара.
До українських товарищей це не стосується вообще, тому що за націоналізм і буржуазний уклонізм ми ліквідовуємо цю УРСР вообще - як республіку, як народність і як територію .
Головою комісії по ліквідації УРСР призначається член ЦК КПРС товариш Кучма Л. Д.
До роботу ліквідаційної комісії тов. Кучмі приступити з 7 листопада 1992 року.
Товаришу Фокіну Вітольду, який зараз очолює Кабінет Міністрів бившої УРСР доручається особливо важливе завдання - послати наYуй МВФ, який домагається аби Україна скористалася своїми правами засновника Бреттон-Вудської системи, і стала не лохом-боржником МВФ, а країною-донором МВФ, тобто країною, валюта якої підтримується всією мощою і хитрістю того самого МВФ .
Після цього товаришу Фокіну здати всі свої справи товаришу Леоніду Кучмі. За це йому дозволяється забрати собі у користування і прогодування готель Либідь .
Товаришам з Верховної Ради України попросити у товаришів зі Східної Німеччини текст Закону про “Захист нації і Рейху” від 24 березня 1933 року і, не вигадуючи ніяких “українських велосипедів”, поміняти в цьому законі Німеччину на Україну, товариша Адольфа Гітлера на товариша Кучму, рейхспрезидента Гінденбурга на президента Кравчука, і передати цим законом всі повноваження президента Кравчука і Верховної Ради вищезгаданому товаришу Кучмі.
Вище згаданому товаришу Кучмі Л.Д. у своїй подальшій роботі строго дотримуватися вказівок, викладених у працях товариша Генрі Моргентау
Товаришу нобелівському лауреату Йосипу Бродському сформулювати це все переконливими поетично-митецькими засобами вираження
Контроль за виконанням доручити товаришам Дмитру Табачнику і Віктору Медведчуку.
