Не жарт, не іронія — в світі є дві України,
Хоч вдало і вміло в одну їх вмістили на мапі,
В одній — йде війна, шлють родинам важкі домовини,
У другій — все "кум королю" і дається "на лапу"...
В одній — запалали Майдани, скосилася Сотня,
П’ять років спливається качі рікою із крові...
У другій — все класно, моря і романи курортні,
Гламур, силікон, все "в ажурі", всі гарні, здорові...
В одній на протези збирають, на руки, на ноги,
На ліки, чи сиротам просто на хліб і до хліба...
У другій давно уже обрано чорта за Бога,
На шию — хреста, межи роги застромлено німба...
У першій — архіви і свідки кричать, не поснули,
Минуле — не сонце, його не сховати за обрій...
У другій — за "братом" зітхають, за спільним минулим,
Були ж і дешеві ковбаси, й морозиво добрим...
Одна — заливається тихо сльозами-плачами,
У другої — шори на очі і душі у латах...
Якими словами, якими вогнями-мечами
Ці дві України в єдину-одну об’єднати???
(с)Вікторія Бричкова-АбуКадум
