Так собственно к чему этот опус. К тому что не надо рассчитывать на его глупость. Типа "давайте нихрена не делать, они сами скоро наворотят такой хуйну что их их же сторонники на вилах вынесут".
На это надеяться нельзя даже если он глуп на самом деле и окружен идиотами и вот почему.
Як мінімум тому, що цей кагал (от просто весь, включно з кацапами) завдав нам поразки як мінімум на поточний стан інформаційної війни. Й це означає - може завдати знов, яким би він там не був. Історично склалося, що в протистоянні з рашкою ми завжди програвали саме інформаційну війну, після чого всі стояли окремо, в той час як вони окупували нас по шматках.
Проблема в тому, що оце "давайте нихрена не делать, они сами скоро наворотят такой хуйну что их их же сторонники на вилах вынесут" є популярним з декількох причин. Перші дві будуть неприємні, прошу в шановного панства пробачення заздалегідь
Отже.
По-перше, це зручно. Нічого не робити.
По-друге, це вкладається в патерн поведінки образи. А ми в переважній більшості ображені на співвітчизників за результати голосування.
Що саме робити - м'яко кажучи неясно. Ми в переважній більшості або банально не знаємо, й сидимо в очікуванні - або кожен знає щось своє. Потенційно всім більш-менш зрозуміло, що треба групуватися навколо перевірених лідерів (з них, звісно, Порох - номер один з великим відривом), хоча при цьому я спостерігаю людей, що пропонують гуртуватися навколо ідей, ну й все таке (тобто, післі того як ми не змогли навколо персони згуртуватися достатньою мірою - нам стало сумно, захтілося some challenges, й зараз ми за півгодини всім суспільством еволюціонуємо... навіть чорт його зна, куди
). Наразі трохи набирає обертів ГО ЄС/СГ, будуть якісь конкретні справи, до яких можна долучатися - але цього всього місяць не було, тому кожен, хто не вміє сублімувати
в якісь там хоббі, був змушений нічого не робити, й скоріш за все ображатися на співгромадян.