Напередодні старту роботи нової Верховної Ради у будівлі під скляним куполом на Грушевського спалахнув гучний скандал.
Без п'яти хвилин екс-спікер Андрій Парубій заявив, що Державне бюро розслідувань (ДБР) спільно з СБУ завадили йому запустити задля тестування сенсорну кнопку для персональних голосувань. За словами Парубія, непрохані "гості" зайшли в комп'ютерний центр, сказали, що проводять слідчі дії і дали вказівки силовим підрозділам не впускати нікого з представників апарату Ради в зал.
До теми: Для роботи сенсорної кнопки Рада ухвалить відповідний закон, – експерт
Дещо згодом у ДБР та СБУ підтвердили початок розслідування, а заступник керівника апарату Верховної Ради Володимир Слишинський розповів, що сенсорна кнопка для голосування нардепів не відповідає трьом статтям регламенту і зізнався, що саме він і покликав працівників ДБР до парламенту.
Слишинський розповів, що відмовився запускати систему, після чого спікер Парубій та в.о. глави апарату Петро Боднар спробували зробити це самостійно.
На мене чинився тиск, щоб я здійснив запуск сенсорної кнопки, – обурювався Слишинський. – Але я повідомив у ДБР про те, що запуск цієї кнопки може привести до паралізації голосування у парламенті. Після чого на абсолютно законних підставах були допущені представники ДБР і СБУ для проведення перевірки.
За словами керівника ДБР Романа Труби, "сенсорну" карну справу відкрили через те, що нововведення могло б поставити під сумнів легітимність усіх ухвалених законів. Чому саме, – пан Труба пояснив Сенсорна кнопка в Раді поставила б під сумнів легітимність усіх ухвалених законів, – Труба на своїй сторінці Facebook наступним чином: "Тому що використання сенсорної кнопки не передбачено діючим Законом "Про Регламент Верховної Ради України". На цьому наголошує і Головне юридичне управління ВР у своєму висновку".
Своєю чергою представник президента у Верховній Раді, нардеп від "Слуги народу" Руслан Стефанчук вважає підозрілим те, що сенсорну кнопку в парламенті намагаються ввести "нахрапом та на базі техніки 2002 року" та заявив, що у разі форс-мажору депутати готові голосувати за допомогою підняття рук: "Я дуже сподіваюсь, що буде все нормально, і я дуже застеріг би всі інші сторони, які хочуть, щоб це не було нормально, тому що навіть попри зрив якогось голосування, ми будемо готові голосувати руками, але ми призвані сюди для того, щоб забезпечувати волю народу України".
Стефанчук також анонсував конституційні зміни від президента проти "кнопкодавства":
У перший день роботи нової Верховної Ради від президента буде направлено зміни до Конституції України, які будуть стосуватися одного – що так зване "кнопкодавство", неперсональне голосування, а також депутатські прогули або пропуск без поважних причин третини пленарних засідань, будуть внесені до Конституції як безумовна підстава втрати депутатського мандату.
Історія питання
Востаннє про сенсорну кнопку згадували у 2015 році. Тодішній спікер Володимир Гройсман нарікав, що ефективне технічне вирішення питання "кнопкодавства" занадто дороге задоволення. "Технічні засоби – це десятки й десятки мільйонів", – бідкався тоді Гройсман.
Сама по собі, встановлена ще у 2008-му за часів спікерства Арсенія Яценюка "сенсорна" задумка доволі проста: нардеп мав однією рукою під час 10 секунд голосування затискати сенсорну кнопку, а іншою – весь час затискати "за", "проти" чи "утримався". Але, як з'ясувалося, люди з великими долонями змогли великим пальцем затискати сенсорну кнопку, а мізинцем – для голосування. Таким чином, один парламентар, не докладаючи особливих зусиль, міг проголосувати за двох. Проблему врахували і перенесли сенсорну кнопку далі униз пульту. Проте цю систему так і не запустили в роботу...
За президентства Віктора Януковича тодішня опозиція почала вимагати запустити сенсорну кнопку, але спікер Володимир Рибак наполегливо пропускав вимоги парламентської меншості повз вуха.
https://24tv.ua/natalya_romashova_tag5276/
