Вона подібна на Хуйла. Одін норот. Нороди братьйа.

[Sturmer44]

Така ж опухша обколота морда дегенерата

 

[Sturmer44]

бублік снова пашол работать

   

[Sturmer44]

[Feral Cat]

Як вона вже заїбала...
 

[RG]

І ліве вухо   

[Geo]

тьфу...

[Бумеранг]

Sturmer44

ДРОЧІШ НЄБОСЬ ? 

Я водку пил с томатным соком
В счастливой юности года
И часто думал о высоком,
О низком – только иногда.

Пока соседка Зинаида
Тайком не показала мне
Свое невзрачное либидо
Однажды вечером в окне.

И жизнь моя переменилась
Да так, что с ночи до утра
Пятнадцать лет оно мне снилось,
А перестало лишь вчера.

И вот сейчас в одном исподнем
Поверх матраца я лежу,
А что приснится мне сегодня,
С утра вам завтра доложу.

 

[Geo]

Sturmer44

ДРОЧІШ НЄБОСЬ ? 

Я водку пил с томатным соком
В счастливой юности года
И часто думал о высоком,
О низком – только иногда.

Пока соседка Зинаида
Тайком не показала мне
Свое невзрачное либидо
Однажды вечером в окне.

И жизнь моя переменилась
Да так, что с ночи до утра
Пятнадцать лет оно мне снилось,
А перестало лишь вчера.

И вот сейчас в одном исподнем
Поверх матраца я лежу,
А что приснится мне сегодня,
С утра вам завтра доложу.

 

Я с детства лазил по заборам
Свисая Буратиной на гвозде
И мама с плоскогубцами за мною
Ходила тенью, жизнь спасая мне везде

Но вырос мальчик и назвался Бумерангом
И резво взять забор уже не мог
Порвав штаны, в паденье растеряв печати
Бежал я с урной бюллетеней со всех ног

Бежал я к той, о ком я тайно грезил
И мысли с развороту били в лоб
Я думал постоянно о Богине,
Тигрюле, чайке, которую не *б.

Явись хотя бы мне во сне, о моя Муза!
Хоть птицей белокрылой, хоть кошкой полосатой дворовой
Я песнь спою тебе, что позавидует Карузо
Под тем забором, что рвет одежду мне порой.

[Бувалий]

 

[Бумеранг]

Geo - справжній форумний поет 

[Бумеранг]

Сьогодні, якраз  День початку Помаранчевої Революції

Саме сьогодні, а не 21-гого листопада. Бо 21 листапада був 2-й тур, ще підраховували голоси, а 22.11.2004 все почалося всерйоз.

І хто тоді результати Помаранчевої Революції звів  в ніщо, пам"ятаєте ?
............
Не хотів я знову викладувати цей віршик, але ж доведеться.
Значить сьогодні буде вечір поезії на форумі. 
***********************************************************************************

                    ЗАПОВІТ  ПАСКУДИ

Як умру,  то приховайте в ведмежій берлозі
(Не надовго!!!) Й повідомте Фірташу й Балозі.
Скажіть Фірташу, хай просить мудреців юдейських,
Щоб поповнися Талмуд актуальним текстом.
Стиль щоб був там величавий, з такою канвою:
«ПРИТЧА О БЕЗМЕРНО  ГЛУПОМ, НО ПОЛЕЗНОМ ГОЕ»
Хай всі родичі Балоги, весь циганський табір
Поминають  мене, дурня, гучно і не слабо.
Нехай чардаш затанцюють,  на гітарах грають
Й одягнувши вишиванки «АЙ-НЕ-НЕ!» співають.
Повідомте і Рінату. Хай  донецькі мулли
 З мінаретів заволають: «ВИКТОР МЫ ЗДОБУ-У-У-У-ЛЫ !!!!!!!!!!!!!!»
Пацанам скажіть донецьким те ж хай не забудуть
Мене, дурня, пам"янути. Здоровіші будуть!
Іванющенко Юрєц скаже вступне слово:
«Был Хоружевский Витёк – фраерок путёвый !..»

Просіть Вовіка й Дімона хай мене прославлять,
Хай мені на Красній площі монумент  поставлять:
Я стою у вишиванці, розпрямивши плечі
В руках держу банку меду і трипільський глечик.
Напис  хай усіх вражає точністю своєю:
«ОТ ЕДИНОЙ-НЕДЕЛИМОЙ  ВИТЬКЕ-ДУРАЛЕЮ»
І ще, любі дрищенята, хай хтось не забуде
На усьому тому  дійстві хай віночок буде
Щоб на стрічці був той напис, що лоскоче нерви:
«ГІРКО ПЛАЧУТЬ ЛЮБІ ДРУЗІ Й « РОСУКРЕНЕРГО»

Як усе це ви зробите – прийдіть до берлоги
І тоді мене  з берлоги витягніть за ноги.
Батоги візьміть у руки, (для тяжкої праці!),
І мене ви батогами лупцюйте по сраці.
Потім,  мене відтягнувши далі від берлоги,
Мотузками до дерева підвісьте за ноги.
Батогів не випускайте. І вже не по сраці,
А отими ж батогами бийте по мордяці.
Щоб аж пішла луна гаєм! Від отих ударів,
Як  я свою Україну здав колись  задаром!
Олігархам-казнокрадам, бандюкам донецьким
Тільки рідним українцям гадив не по-дєцькі,
Тим що мене підтримали в тім буремнім році,
Як зробили Президентом….   На кожному
Я їм потім всім паскудив,  дуркував  без міри,
Доки людям нашим добрим вже й не стало віри
Дурні мої байки слухать і слова нікчемні.
 Зрозумів я: ті п"ять років я прожив даремно.

І останнє побажання, любі дрищенята, 
Сприйміть його,  як належить  від вашого тата:

Знявши з дерева, мене ви зв"яжіть мотузками
І тягніть мене від лісу битими шляхами
Якнайдалі. Там де смітник чи де купа гною.
Гній – це місце, що з дитинства  шановане мною.

Яму вирийте глибоку, близько біля шляху.
І тоді мене в ту яму швиргоніть з розмаху.
Гноєм яму закидайте і стовпа забийте
І знайдіть кусок фанери й до стовпа прибийте.
Стовп поставте якнайвищий, хай бачать всі люди!
І напишіть на фанері : «ТУТ ЛЕЖИТЬ ПАСКУДА»

[Feral Cat]

Бумере, цей віршик не про Ющенка.
Він про тебе  і про зубожілий але “дуже чесний і порядний український народ“.... 

[Бумеранг]

Бумере, цей віршик не про Ющенка.
Він про тебе  і про зубожілий але “дуже чесний і порядний український народ“.... 

Про особисто мене - то тут я точно не погоджуся.

А от про український народ, про його абсолюну більшість, то я погоджусь навіть не на 100, а на 200%
(щоб не сказати на 1073%).

[Ad Astra]

Мде ... геть стала бабцею. Ботокс не ботокс.

[pin2]

Я с детства лазил по заборам
Свисая Буратиной на гвозде
И мама с плоскогубцами за мною
Ходила тенью, жизнь спасая мне везде

Но вырос мальчик и назвался Бумерангом
И резво взять забор уже не мог
Порвав штаны, в паденье растеряв печати
Бежал я с урной бюллетеней со всех ног

Бежал я к той, о ком я тайно грезил
И мысли с развороту били в лоб
Я думал постоянно о Богине,
Тигрюле, чайке, которую не *б.

Явись хотя бы мне во сне, о моя Муза!
Хоть птицей белокрылой, хоть кошкой полосатой дворовой
Я песнь спою тебе, что позавидует Карузо
Под тем забором, что рвет одежду мне порой.

 

[Sturmer44]

Мде ... геть стала бабцею. Ботокс не ботокс.

не в бабцях справа. всі будуть такими...

вони з Хуйлом подібні зовні і по суті, однаковий цинізм та злодійство з популізмом

[Sturmer44]

Sturmer44

ДРОЧІШ НЄБОСЬ ? 

Я водку пил с томатным соком
В счастливой юности года
И часто думал о высоком,
О низком – только иногда.

Пока соседка Зинаида
Тайком не показала мне
Свое невзрачное либидо
Однажды вечером в окне.

И жизнь моя переменилась
Да так, что с ночи до утра
Пятнадцать лет оно мне снилось,
А перестало лишь вчера.

И вот сейчас в одном исподнем
Поверх матраца я лежу,
А что приснится мне сегодня,
С утра вам завтра доложу.

 

Біомусор, тут тобі не там
Не переходь на персони, бо буду гнобити нон стоп
Я вас мразюк не переношу на фізичному рівні
Краще мовчи і не заходь в мої теми

[RG]

Хуйло кручє Макаки, вона перед ним в колінно-ліктьовій стояла і трясла ягодицями