До чого це, цікаво, докотився Цензор, що почав публікувати блоги ольгінських ботів.
Не стаття, а суцільний фейк. Автор не наводить ніяких фактів, ані висловів політичних діячів, ані суспільних активістів - просто в Фейсбуці начитався якихось неадекватів й зробив далекоосяжні висновки.
А ще в університеті працює...
І головне - прихильників Пороха сюди приплутав.
https://censor.net.ua/blogs/3200651/djordj_floyid_ukranskiyi_fashizmДЖОРДЖ ФЛОЙД І УКРАЇНСЬКИЙ ФАШИЗМАмериканські протести несподівано стали лакмусовим папірцем для українського суспільства. І виявилось, що найглибше воно розділено не за ставленням до Росії, не за ставленням до колишнього і нинішнього президента, не за оцінкою Майдану (точніше майданів), а за ставленням до СВОБОДИ і готовністю чи не готовністю платити на неї належну ціну.
Дивним чином фанати Гіркіна та стійки послідовники Порошенка опинились в одному таборі. На їхніх прапорах написано не англійське LIBERTY, а німецьке ORDUNG. Той самий ordung, в ім’я якого Гітлер спалював у газових камерах євреїв та ромів, бандерівці нещадно нищили "мелькиківців" та "бульбашів", а Путін зачистив будь-яку політичну опозицію в країні. Сучасний Китай, в якому реалізована цифрова диктатура, - царство їхньої мрії. Інакші (як от уйгури в КНР) мають бути пущені в м‘ясорубку асиміляції. Усілякі ЛГБТ загнані у підпілля. Чорні повернуті в гетто.
Єднає білих супремасистів Америки, російських шовіністів та українських націоналістів те саме: любов до ближнього вони переплутали з ненавистю до інакшого. Вони бояться справжньої свободи. Часто прикриваючись Біблією та релігією, вони настільки ж далекі від християнської етосу, як вітхозавітний жорстокий і ревнивий Бог - від Бога, що помирає на хресті за невдячне людство: грішників, розбійників, митарів та повій.
Фанати "порядку" не вірять в свободу, в якій і тільки в якій може народжуватись любов, їх лякає творчий хаос вільного світу, який саморуйнується і самовідновлюється водночас, будь-яка інакшість викликає в них агресію. Їхній герой - деміург-поліцейський, який привносить порядок у хаотичний і небезпечний світ. Історія ХХ століття їх нічого не навчила. Вони досі прагнуть побільше держави (а отже порядку і права) в житті людей. Вони бачать у втручанні чиновника і поліцейського у суспільне життя не прокрустове ложе, не пащу Левіафана, а захисника, покровителя та опікуна.
Українці знають, яку велику і трагічну ціну платять народи за свою бездержавність. Втім здавалося, що три майдани за 30 років української державності мали б засвідчити, що в українців є надійне щеплення від фашизму, як абсолютної домінанти держави над людиною, спільного над приватним, свого над "чужим". Що українці свідомо чи підсвідомо розуміють, що державного Левіафану слід тримати на жорсткому налигачу, що свобода важливіша за порядок.
Але американські протести раптом розбудили в українцях бактерію фашизму: ксенофобія, ненависть, расизм просто вихлюпнули б і залили собою український сегмент ФБ. Навіть чимало з тих, хто 1 грудня 2013 року вийшов на вулиці та майдани Києва, обурений безпричинно жорстоким розгоном решток студетського майдану, радо смакує інформацію про те, що Джордж Флойд був наркоманом і кілька разів потрапляв у в‘язницю - наче це хоч якось виправдовує садизм поліцейського, що призвів до смерті Флойда. Безліч українців смакує картинки американських погромів (які дійсно мають місце, але лише на маргінесі справедливого протесту проти невмотивованого поліцейського насильства) і не розуміє, чому влада не кине поліцейські спецпідрозділи, нацгвардію та війська, аби жорстко придушити бунти і покарати заколотників. Чому церемониться з цими маргінальними "погромниками та мародерами".
Доморощені фашисти, російськомовні та україномовні, не розуміють простої істини: порядок не може бути самоціллю - він потрібний лише для того і рівно настільки, аби обмежити зазіхання на чужу свободу. В ідеалі порядок має виникати як свідома домовленість вільних людей про правила спільного життя. Порядок - це не кайданки, це домовленість про право- чи лівосторонній рух на дорогах. ORDUNG вкрай небезпечно сакралізувати.
На жаль, українськи адепти Трампа так і не вивчили урок тоталітарних режимів ХХ століття: щойно ви спускаєте репресивну систему з налигача, вона знищує спочатку ворогів, потім опонентів, потім пожирає своїх і згодом починає знищувати просто випадкових людей, що потрапили у криваві жернова державного Молоха.
