Віктор Трегубов:
"І ще дещо ....
Мене до довгого, замисленного кліпання, здивували люди, які чесно пишуть "люди не змінюються", "неможливо переконати ватників", бла-бла-бла.
Тут я навіть не знаю, що казати. Для мене ці люди дивніші за пласкоземельників. Бо пласкоземельники стверджують щось, що спростовує наука, а тут люди стверджують щось, що спростовує не просто наука, а ще щоденний буденний досвід. Це все одно, що спростовувати силу тяжіння.
Люди.
Пропаганда:
- існує,
- працює.
І люди змінюють переконання під її впливом. Більш того. Будь-яка психічно здорова людина може змінити переконання, якщо над нею добре попрацювати та помістити її у відповідне інформаційне оточення. Ви теж. Люди, що не здатні змінити переконання взагалі, або розумово відсталі, або психічно хворі. Сама наявність розвинутого абстрактного мислення та таких-сяких когнітивних здатностей вже забезпечує таку можливість. Це і науковий факт, і абсолютно буденна реальність.
Саме тому наш ворог витрачає на пропаганду мільярди. Бо вона працює. Як вона працює, ми бачимо щоденно.
Ми також бачимо щоденно, як працює політичний піар.
Ми також бачимо щоденно, як змінуюються не те що політичні, а світоглядні настрої в країні.
Хто пам'ятає вибори 1998 року - на них Компартія перше місце взяла з 25% голосів. А Соцпартія, здається, третє з 8%.
Я розумію, що зараз всі заднім числом бандерівці в сьомому поколінні, ніхто навіть в піонери не вступав. Але серйозно - у вас в колі спілкування немає жодної людини, що в 90-ті мала значно більш ватні погляди, ніж зараз, чи хоча б більше симпатизувала "східній цивілізації", перепрошую? Жодної людини, яку змінив Майдан 2004 року? Жодну людину, яку змінив Майдан 2014 року? Жодної людини, яку змінила війна?
Сорі, але тоді у вас якесь дуже дивне коло спілкування. Ну або як в анекдоті - "все можливо, коли ти брешеш".
Бо я, падла така, дуже добре пам'ятаю навіть, хто з друзів та рідних співчував сербським братушкам, коли їх била "американська воєнщина". А потім видужав. Пам'ятаю, хто на початку нульових вважав, що Мазепа - то зрадник. А потім видужав. Пам'ятаю, хто в середині нульових вважав, що от у Росії такий класний Путін, а у нас пєчалька одна. А потім видужав. Пам'ятаю, хто до окупації в Севасі із російськими колегами обіймався. А потім з ними ж на Донбасі воював.
Є такий анекдот, який є реально в різних націй. Його наші східні сусіди розповідають про таджиків, турки - про курдів, американці - про поляків, і таке інше. У нас його розповідають, про - щоб не забанив ФБ, заміню термін на більш благозвучний - чужинців.
Мовляв, жили два брата-чужинця за походженням в Карпатах. І ніколи їх місцеві за своїх не тримали. Ті зрештою ся втомили, і питають - ну гаразд, слухайте, скільки можна? Ми тут вже життя прожили, мову знаємо, нічим від вас не відрізняємось, коли ви нас вже за українців тримати будете? А ті їм:
- А ви-но видряпайтесь на Говерлу. Дійдете до вершини - станете українцями.
І от дряпаються двоє на Говерлу. Один брат трішки швидший, видряпався першим. А другий захекався.
- Руку дай!
- Відчепися, чужинцю!
От я постійно цей анекдот згадую, коли бачу деяких неофітів, що з зарядом праведного гніву йдуть на тих, що на гору видряпався хоч на півноса пізніше за них. А тих, хто ще не видряпався, і зовсім стріляти готові.
Але наше завдання - не сидіти на горі, займатися ручним самозвеличенням і спихувати усіх, хто ще дряпається. Наше завдання - затягнути туди усіх, кого можна затягнути, переконавши всіх, кого можна переконати. Бо ніхто ще не переміг, свідомо зменшуючи власні сили."
