Я згадую практично щодня, коли ріжу хліб до столу чи коли печу його. Це якась така річ, що її збагнути до кінця неможливо і водночас вона уявляється такою реальною.
Я нещодавно розмовляв із кількома американськими (звичайно) студентами. Говорили про історію, різність історій. Я взяв і порівняв: уявіть собі, що в США впродовж одного року від рганізованого федеральним урядом голоду вмерло 40-50 мільйонів людей.
Сказав це, і сам аж остовпів від точності аналогії.
Це величезне диво і якась надзвичайна сила, яка не дала українцям зникнути після цього назавжди.
