Автор Тема: Обговорення можливих угод про закінчення війни в Україні  (Прочитано 4244 раз)

0 Користувачів і 1 Гість дивляться цю тему.

Offline Зденик

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 5710
  • Стать: Чоловіча
  • https://sl8.online/invite/LRPOdQ
    • СЛЕЙТ (Sl8)
Я категоричний противник ведення будь-яких мирних перемовин, адже підписання мирної угоди призводить до втрати територіальних претензій
Таку думку висловив експерт із міжнародних питань, голова Всеукраїнської громадської організації "Україна в НАТО" Юрій Романюк у спільному проєкті Еспресо і Slawa.tv "Український фокус. Ранок".

"Я, можливо, скажу парадоксальну для когось оцінку, я категоричний противник ведення будь-яких мирних перемовин, незалежно на якому майданчику, чи це Женева, чи це Стамбул, чи це Дубаї. Справа в тому, що народ, 95%, можливо, і більше не знає, а влада не говорить, що згідно норм міжнародного права, якщо загуглити, що вважається за нормами міжнародного права міжнародна угода, мирна угода, то от мирна угода передбачає між воюючими сторонами вирішення всіх юридичних питань, спорів, територіальних спорів, фінансових спорів, майнових спорів, юридичних спорів. Таким чином підписання мирної угоди призводить до втрати територіальних претензій...
Die Herren Politiker - die sind alle doof ! ©

Offline Зденик

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 5710
  • Стать: Чоловіча
  • https://sl8.online/invite/LRPOdQ
    • СЛЕЙТ (Sl8)
Прессекретар кремля дмитро пєсков заявив, що пауза в переговорах між Україною, США та росією є тимчасовою і може завершитися після того, як усі сторони узгодять свої графіки, передусім американська....

УП
Die Herren Politiker - die sind alle doof ! ©

Offline majesty

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 25350

Offline majesty

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 25350
 

щлях до перемовин

Offline majesty

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 25350
 

укі рекомендую

Offline majesty

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 25350
сиаття


Kampen om Grønland
Se tema
Grønland
Danmark forberedte sig på muligt angreb fra USA: Fløj poser med blod til Grønland og gjorde klar til at sprænge landingsbaner i luften
Nøglekilder i Danmark og Europa fortæller nu for første gang, hvad der skete i de mest kritiske dage, hvor Donald Trump truede med at tage Grønland "på den hårde måde".


Særligt én begivenhed i januar 2026 fik den danske regering og europæiske allierede til i al hast at sende soldater til Grønland, erfarer DR. Foto: Mads Claus Rasmussen/Ritzau Scanpix, Rune Dyrholm/Forsvaret Collage: Morten Fogde Christensen/DR Nyheder
Af
Niels Fastrup
Lisbeth Quass
Mads Korsager Nielsen
Rikke Gjøl Mansø
I dag kl. 06:01
Da danske soldater over hals og hoved blev fløjet til Grønland i januar i år, medbragte de sprængstoffer, så de kunne ødelægge blandt andet landingsbanerne i Nuuk og Kangerlussuaq.

Det skulle forhindre amerikanske militærfly i at landsætte soldater på øen, hvis præsident Donald Trump i yderste konsekvens valgte at ville tage Grønland med magt.

Med i lasten var også blod fra danske blodbanker, så sårede kunne få behandling, hvis det var kommet til kamp.

Det erfarer DR, der gennem det seneste år har talt med centrale kilder i den danske regering, topofficerer samt højtstående embedsmænd og efterretningskilder i Danmark, Frankrig og Tyskland.

Alle kilderne har spillet – og spiller fortsat – nøgleroller i den internationale krise, som USA's krav om at få kontrol over Grønland har udløst.

Kilderne tegner samlet et billede af et år uden sidestykke og med søvnløse nætter. Ingen af kilderne har håndfaste efterretninger om konkrete amerikanske angrebsplaner mod Grønland.

Alligevel frygtede mange af dem i januar, at den historisk vigtige allierede, USA, kunne angribe Grønland når som helst.

Samtidig fortæller de om et forløb, hvor Danmark rakte ud til sine europæiske allierede, og at de sammen fandt et tættere sammenhold.

- Med den grønlandske krise indså Europa én gang for alle, at vi er nødt til at kunne varetage vores egen sikkerhed, siger en fransk topembedsmand, der har spillet en afgørende rolle i de intense måneder og kritiske døgn i Grønlands-krisen.

Sådan har vi gjort:
Historien bygger på 12 centrale kilder i toppen af den danske regering, Forsvaret og centrale kilder i vores tætteste allierede lande i Europa, som DR har talt med siden Donald Trumps udmeldinger om Grønland i december 2024.

Oplysningerne bliver bekræftet af mindst to, men typisk væsentligt flere, af hinanden uafhængige kilder.

Kilderne vurderer, at situationen omkring Grønland fortsat er så højspændt og sensitiv, at de kun kan udtale sig anonymt.

DR har desuden efterprøvet oplysningerne hos andre kilder, der har haft indblik i dele af forløbet. 

Danmark tog initiativ til at 'spille spillet'
Nøglepersonerne fra Frankrig og Tyskland fortæller, at Danmark kort efter valget af Donald Trump som præsident i USA i fortrolige samtaler – allerede i starten af 2025 – søgte politisk opbakning til at stå imod de nu tiltagende amerikanske krav om at overtage Grønland.

Støtten blev efterspurgt hos regeringerne i Paris og Berlin, men også i de nordiske hovedstæder. Målet var på det tidspunkt ifølge kilderne at skabe en europæisk politisk alliance om forsvaret af Rigsfællesskabet.

Danmark ville på den ene side undgå en eskalation med USA. Men samtidig ville man ikke uden videre bøje sig for den enorme militære overmagt, hvis det kom til et amerikansk angreb på Grønland, siger adskillige af DR’s kilder.

- Den politiske ledelse, Forsvaret og sikkerhedsapparatet i Danmark besluttede sig for at ”spille spillet”, siger den franske embedsmand, der har arbejdet med at koordinere samarbejdet mellem den danske og franske regering.

De modtræk, som Danmark og de allierede på dansk initiativ valgte at tage, var at signalere stærk europæisk solidaritet og flere fælles militæraktiviteter i Grønland, siger han:

- Vi ville gøre næsten alt, hvad Danmark havde bedt om.

Alene fra Frankrig kunne Danmark forvente soldater svarende til en lille bataljon, hvilket vil sige flere hundrede soldater, siger embedsmanden:

- Ville I have flere soldater? I kunne få dem. Ville I have mere flådestøtte? I kunne få det. Ville I have mere luftstøtte? Det kunne I også få.

En række andre allierede tilbød også tidligt deres støtte – herunder Tyskland.


Offline majesty

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 25350
Підтримати УП
Новини Публікації Колонки Інтерв'ю Івенти Подкасти Спецпроєкти Блоги Архів
ЗМІ: У Данії військові готувались до опору американським силам у разі їх висадки в Гренландії
Марія Ємець, Альона Мазуренко — 19 березня, 10:13
ЗМІ: У Данії військові готувались до опору американським силам у разі їх висадки в Гренландії
ілюстративне фото: Getty Images
5848
У дні найінтенсивніших претензій президента США Дональда Трампа на Гренландію в Данії почали серйозно допускати навіть найгірший розвиток подій та готували свої невеликі сили до принаймні якогось опору, якби Трамп віддав наказ про захоплення острова.

Джерело: DR з посиланням на джерела у Данії, Франції та Німеччині, "Європейська правда"

Деталі: За словами співрозмовників, які були тісно залучені в дискусії щодо "гренландської кризи", данські військові, яких терміново відправили на Гренландію у січні, прямували туди вже з готовністю до принаймні якогось опору американським силам у разі рішення президента США силою взяти під контроль територію свого союзника.

Реклама:

Данські військові взяли з собою вибухівку, яка б дозволила зруйнувати злітно-посадкові смуги у Нууку та поселенні Кангерлуссуак, що зірвало б американцям "швидкий" повітряний десант.

Крім того, вони взяли запаси компонентів крові, на випадок, якби дійшло до реальних бойових сутичок з важкопораненими.

Співрозмовники розповідають, що тоді, у січні, ніхто не мав розвідданих про конкретні плани США, але на тлі наполегливих заяв Трампа у Копенгагені та столицях союзників прокинулись реальні побоювання, що Штати справді можуть наважитись на немислиме рішення і спробувати захопити Гренландію. Ця тривога особливо зросла після блискавичної операції США проти Венесуели і захоплення президента Ніколаса Мадуро з дружиною.

РЕКЛАМА:
Play Video
"Коли Трамп продовжує повторювати, що "хоче Гренландію", а потім стається те, що сталось у Венесуелі – нам вже треба було сприймати серйозно усі сценарії", – поділився один з посадовців.

В оцінках ризиків також почали констатувати, що адміністрація у США "вже не працює як зазвичай", оскільки поруч з Трампом не вистачає людей, які могли б відговорити його від ризикованих авантюр.

"З "гренландською кризою" Європа усвідомила, що ми маємо бути спроможні подбати про нашу власну безпеку", – коментує співрозмовник із Франції.

Також посадовці з Франції та Німеччини поділилися, що Данія ще на початку 2025 року, щойно Трампа вдруге обрали президентом, у конфіденційних розмовах з Парижем і Берліном, а також сусідами з Північної Європи, ділилася своїми занепокоєннями, що президент США може поновити зазіхання на Гренландію та просила про політичну підтримку. Копенгаген хотів знайти якийсь баланс, аби уникнути конфронтації зі США, але й не підкоритися мовчки, якби Трамп взявся реалізовувати свої забаганки.

У цих обговореннях Данія і союзники погодилися демонструвати солідарність у публічних заявах, а також активізувати спільну військову діяльність на Гренландії. Союзники вже тоді просигналізували про свою готовність відправити своїх військових на Гренландію.

Останнім часом президент США не згадує про Гренландію, перемикнувши свою увагу на інші теми. З останнього, у лютому Трамп заявив, що відправить до острова корабель-лікарню, оскільки там нібито бракує можливостей отримати медичну допомогу.

Прем'єр Гренландії відреагував коментарем, що Гренландія має все необхідне і не потребує такої допомоги.

Міністр оборони Данії повідомив, що данський уряд не має жодної інформації про плани щодо відправлення до Гренландії американського медичного судна, а прем'єрка Данії потролила Дональда Трампа.