в нас на роботі з´явилася нова колежанка з Руминії, яка добре володіє німецькою, звичайно ж.... ну в цьому нічого дивного, бо багато
руминів зараз шукають кращу долю в Німеччині, а ті що з вищою освітою, то приїздять вже з непоганим знанням німецької, і ця молода жінка одна з таких))..... і тут вона якось підходить до мене(мабуть почула, як колеги зі мною спілкуються про Україну) і починає розмовляти українською.... я вся така здивована: "ти ж руминка, з Руминії, звідки знаєш українську?".... і тут вона розповіла, що вона, руминка по батькуі матері, родилась і виросла в такому поселенні, в українському поселенні, і в них звично, що всі з дитинства спілкуються двома мовами, руминською та українською, і румини, звичайно, теж....ну і багато гарного розповіла про співжиття з українцями.... прямо рoзчулила мене, блін, до сліз, що я її обняла....
ось такий ми народ, мої любі...
