Крим уже більше трьох місяців живе в умовах нової «російської» реальності.
Крим уже більше трьох місяців живе в умовах нової «російської» реальності, але низка щоденних «сюрпризів» продовжує поповнювати список «тимчасових труднощів» тривалого перехідного періоду на півострові.
Як переконався кореспондент Укрінформу, навіть пенсіонери, які двічі отримали від Росії надбавку до пенсії на 25%, встигли помітити, що ціни на продукти, ліки, транспорт та інші послуги зросли, причому значно більше, ніж на чверть. Тим часом, кримські чиновники так і не змогли побороти черги у поштових відділеннях, а набережні найлюдніших у цей період кримських міст-курортів, жалюгідно порожні.
Наш останній з подругою похід у супермаркет у центрі Сімферополя дав змогу переконатися, що зростання цін - не чутки, а жорстока реальність.
Гречка, яку ще місяць тому можна було купити за 10 грн, нині коштує 16 грн 19 коп., макарони торговельної марки «Премія» з 8 грн, зросли в ціні до 14,94, найдорожча соняшникова олія була по 13-15 грн, сьогодні – 36 грн 35 коп., а курячі стегенця, на які ніколи не звертали уваги, сьогодні практично недоступні - 34,95 грн за кг. Що вже говорити про такий антидепресант, як коньяк «Бучач» - 93 грн 90 коп.
Ще одна невтішна новина – подорожчання з 1 червня вартості проїзду у міських маршрутах на
21%. Міська влада вирішила скористатися переходом на розрахунки в рублях, і, помноживши стару ціну за проїзд 2,75 на три рублі (вартість 1 гривні), округлила нову ціну не до 9-ти, а відразу до 10-ти рублів.
Що цікаво, міський голова Сімферополя Віктор Агеєв переконує людей, серед яких і ті, хто по кілька місяців не отримує зарплати, що це недорого.
«Такий тариф сьогодні є найнижчим у Російській Федерації, де вартість однієї поїздки становить від 14 до 35 рублів, залежно від регіону і протяжності маршруту», - пояснює Агеєв.
Мер нібито повертає людей на грішну землю – не забувайтеся, ви не в Україні, ви в Росії.На цьому фоні збереження попередніх цін на комунальні послуги – воду, газ, опалення та
квартплату виглядає, як гуманітарне дисидентство.
Втім, сьогодні у цьому світі немає нічого постійного. Якщо буквально днями Федеральна служба з ветеринарного і фітосанітарного нагляду Російської Федерації заборонила ввезення до Криму продукції українських птахофабрик, то відучора, будь ласка, - везіть через будь-який пропускний пункт – хоч через Чонгар, хоч через Перекоп, хоч через Армянськ.
І ніхто щодо цього особливо не дивується, як кажуть, «голод - не тітка», захочеться їсти і пити, відкриють не тільки ці три пропускні пункти.
Справедливості заради варто сказати, що певна частина жителів Криму стійко переносить
усі труднощі та злигодні, і запевняє, що готова терпіти «перехідний період», скільки потрібно. Це саме ті громадяни, переважно старшого
покоління, які йшли голосувати на кримський референдум, буквально з такими словами: «Хочемо померти у Росії». Не дай Боже, щоб ці слова перестали бути символічними, але нервові потрясіння, постійні черги, перебої з ліками (українські закінчилися, а російські ніяк не завезуть) завдають серйозної шкоди здоров'ю людей. Водночас, спостереження показують, що велика частина тих, хто голосував за входження Криму до Росії, якщо не публічно, то в душі, зізналися, що не очікували такого безладу. Тут мені пригадується розмова з продавцем молочних продуктів на ринку у фірмовому кіоску місцевого молокозаводу – черги останнім часом і до них вишикувалися через неможливість ввезення молочної продукції з материкової України. Крім всього іншого, роботу продавців дуже ускладнює обіг одночасно і рублевої, і гривневої валюти, тим паче, що дрібні російські гроші взагалі не завезли до Криму і Севастополя. Продавцям потрібно не помилитися, приймаючи плату в рублях, здачу здавати в
гривнях.
«Це звичайно добре, що у нас немає війни, як у Донецьку, але можна ж було разом з великими рублями, завезти і дрібні гроші», - не витримавши, сказала жінка-продавець, яка, з усього видно, голосувала за російський Крим.
Виходить, навіть така «дрібниця» може змінити враження і думку середньостатистичного кримчанина про те, що зараз відбувається у Криму, і явно теперішні реалії не збігаються з їх
очікуваннями і прагненнями.
Одак, днями, за повідомленнями кримських ЗМІ, до Севастополя «завезли два літаки з російськими дрібними грошима». Аналогічний вантаж очікується і в Сімферополі.
Напевно, тепер у молочниці на ринку не буде проблем з «дрібними грошима», але
осад, найімовірніше, залишиться.Утім, «зберігати обличчя» в Криму необхідно у будь-якому разі, а висловлювати невдоволення - більш ніж небезпечно.
Добавить объявление
Расстрелян главный сепаратист Луганска. Что удалось выяснить
После инаугурации Порошенко Юля не сдержалась: смелое заявление
Саме тому основна маса людей, зайнята вихованням дітей та іншими щоденними життєвими проблемами, адекватно оцінює ситуацію в Криму і надто «на рожен не лізе».
Приклади того, як люди страждають за свої переконання, просто зникають і навіть позбуваються життя, - зовсім не новина. Та й правоохоронці особливо не квапляться розслідувати такі справи. Саме так було зі справою про вбивство більше двох місяців тому Решата Аметова, який стояв в одиночному пікеті на центральній площі, протестуючи проти російської окупації Криму.
З площі Леніна у невідомому напрямі його вивели представники так званої «самооборони Криму». Буквально всі кримські ЗМІ продемонстрували відео, на якому Аметова у супровіді двох військових у камуфляжі і одного чоловіка у штатському вивозять у чорній іномарці. Обличчя на відео зображені практично крупним планом, однак, тиждень тому правоохоронці звернулися до громадян з проханням «посприяти у розкритті цього злочину», мовляв, не осудіть, справа зайшла у глухий кут.
Натомість у Криму йде боротьба з матюками. Не те, щоб активно: хто раніше лаявся, продовжує і далі, але тепер він знає, що, згідно з російським законодавством, за це можна отримати серйозне покарання.
Проте, курортний сезон у Криму це вже не врятує. До знайомої моєї подруги, у якої в двоповерховому будинку в Ялті на цей час ніде було ні лягти, ні сісти, якимось дивом приїхала тільки подружня пара з Харкова. А родичка у Чорноморському районі, яка приймала туристів із Києва та Москви і готувала їм на замовлення чебуреки і борщ, взагалі сидить без роботи.
Нещодавно у Мінкурортів заявили, що «Крим має всі шанси вийти на показник попереднього року за кількістю туристів». Хотілося б, але фото і відео в інтернеті з видом на кримські набережні, пляжі, кафе і залізничний вокзал, на жаль, свідчать про зворотне.
Але навіть у цій ситуації є люди, які кажуть, мовляв, нічого, ми потерпимо, щоб не було війни, щоб не було тієї біди, що на сході України.
Ну, а думки про те, хто приніс в Україну цю біду і цю війну, у кримчан категорично різні. І тільки реальне життя, зведення з поля бою, чиясь поламана доля, розмови напівпошепки на кухні починають відкривати очі на багато речей.
Гульнара Курталієва, СІМФЕРОПОЛЬ. 2 червня 2014 року.
