Автор Тема: Втрати Кіровоградщіни: за 7 днів - 7 загиблих...  (Прочитано 680 раз)

0 Користувачів і 1 Гість дивляться цю тему.

Offline focus

  • Hero Member
  • *****
  • Повідомлень: 2821
Просто прочитайте , або зайдіть за посиланнями.

Прощання із чотирма загиблими воїнами
 24.07.2014
Сьогодні Кіровоградщина прощалась з чотирма військовими третього полку спецпризначення, що загинули 15 липня, захищаючи Україну біля Ізвариного, що на Луганщині.
В останню путь проводжали майора Романа Майстерюком, підполковника Юрія Коваленка, солдата Станіслава Майсєєва та старшого сержанта Миколу Алєксєєва
http://novosti.kr.ua/index.php/news/events/29449-proshchannia-iz-chotyrma-zahyblymy-voinamy-fotoreportazh-proshchannia-iz-chotyrma-zahyblymy-voinamy-fotoreportazh



Подробиці загибелі бійців 34-го батальйону

( 23.07.2014, 21:14 )

Троє за три дні. Стільки бійців втратив 34 батальйон територіальної оборони, що формувався в нашому Канатово, з 19 по 21 липня.
Як мінімум один із загиблих - кіровоградець, пише у своєму блозі на сайті газети "Україна-Центр", Андрій Трубачьов.
Майор Роман Майстерюк, у якого залишилися дружина і 20-річний син, загинув на блокпосту під Горлівкою при виконанні бойового завдання - повідомив вчора замвоєнкома області. Замвоєнкома, правда, не сказав, що там же загинув ще один боєць батальйону - зовсім молодий хлопець, і не згадав про обставини їх загибелі.
А вони були такими: розвідка, пройшовши по маршруту проходження колони, повідомила, що блокпост сепаратистів залишений. Ті ж, очевидно, готувалися до засідки, і до моменту підходу колони знову були на вогневих позиціях, зустрівши бійців 34-го шквальним вогнем. Командир однієї з рот майор Майстерюк їхав попереду на броні БТРа, як і багато інших бійців, яких буквально змело з машин градом свинцю, багато поранено. За словами джерела в батальйоні, те, що загинуло лише двоє - як не жахливо це звучить - велика удача для підрозділу. Убитих могло бути набагато більше.
Напередодні, 19 липня, інший боєць 34-го, піднявшись з окопу вночі, тут же став мішенню для снайпера. Куля потрапила в гранату, яка була у хлопця в розвантаженні. Вона вибухнула. Двоє хлопців отримали поранення, один з них - важке, пошкодження очей. Після надання першої допомоги на місці і в одній з місцевих райлікарень (населений пункт не називаю із зрозумілих міркувань) обидва доставлені в Харків, у військовий госпіталь. Особи більшості загиблих і поранених, на жаль, поки уточнити не можу.
Це все до чого? А до того, що українським підрозділам, що складаються здебільшого з людей, що не мали ніякого бойового досвіду (термінова, та хоч і контрактна служба в українській армії - не рахується) до відправки в зону АТО, протистоїть умілий, добре оснащеній і розважливий ворог, а не купка місцевих маргіналів. І, чесно кажучи, дуже лякає прийдешня ротація (з метою проведення якої, в тому числі, був виданий указ про часткову мобілізацію). Адже як тільки тих, хто вже піднабрався досвіду на місці, знову замінять зовсім «сирі» новобранці, втрати з українського боку можуть зрости в рази ...

http://novosti.kr.ua/index.php/news/events/29433-podrobytsi-zahybeli-biitsiv-34-ho-batalionu-podrobytsi-zahybeli-biitsiv-34-ho-batalionu

Біль в серці і глуха ненавість  до наших ворогів - росіян. Гарний росіянин - мертвий росіянин.

Вічна пам*ять загиблим героям, які віддали життя за нашу землю і нашу свободу!


 

Offline finli

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 10412
Вічна пам'ять хлопцям   :smilie2:

Offline Taratayka

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 3590
  • И даже лапы не видно...
Кировоград практически каждые две недели хоронит своих бойцов (
Неделю назад приехала оттуда. Памятуя, что все кировоградские родственники в 2004 были яро антиоранжевыми, даже побаивалась говорить с ними о нынешней ситуации. К счастью, побаивалась зря. Всем сердцем на стороне Украины, все посильно помогают армии и семьям солдат. Хрен Ху*лу, а не "Юго-Восток".

Offline svo1973

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 7802
  • Стать: Чоловіча

Offline focus

  • Hero Member
  • *****
  • Повідомлень: 2821
Я просто майже кожен день проїжджаю повз військову частину в Кіровограді, і бачу цих хлопців. Бачів в свій час як їшла на схід техніка і люди.  . Але вже прийшли і часи скорботи. Якось не зрозуміло, як заліковувати ці рани від втрат які є, і які будуть ще. Дай Боже , щоб жертви були не марні. Бо якесь політичне падло потім все це спробує викреслити, або піддати сумніву.
ПС Кіровоград вже давно в синьо-жовтих прапорах