Я була у Ризі і з чоловіком стояли у Балтійському ланцюгу.
Просто вийшли на дорогу і люди, що стояли узявшись за руки, розступилися і прийняли нас у свою сім*ю. І ми вже стояли, тримаючи чиїсь руки. Але то були руки однодумців. Потім ми пішли на мітинг до статуї Свободи у Ризі. Там було багато прапорів. І ми побачили жовто-блакитний. Це був СРСР ще. Це був 1989 рік. Ми з чоловіком пішли на той НАШ прапор. Нас було 8 чоловік. Ми усі були з України і там її уособлювали, бо коли зі сцени вітали кожну республіку СРСР, що була там присутня, почувши вітання Україні, ми дружно прокричали Слава Україні під оплески площі.
І чи могла я тоді подумати, що через 25 років Латвія, Літва та Естонія буде підтримувати вже Україну проти того ж пакту Молотова-Ребентропа? Що вже на моїй землі буде така кривава драма?
Слава Україні!
