From Facebook
Тетяна Вергелес
Горе прийшло і в нашу родину. Загинув Андрій, мій племінник, сонечко наше. Андрій Бернацький. Вбили учора. О сьомій вечора з його мобілки подзвонив командир: "попали в ловушку, Андрюша прикрывал ребят, снайпер... герой наш Андрюша". Загинув під Костянтинівкою. Десь там стояли на блокпості. Взагалі він мінер, і всі ці місяці розміновував заміновані бойовиками території. !Їдемо картоплю викопувати", - таке говорив мамі, коли виходив на зв'язок. Учора батько розпачав: сам, сам напросився на блокпост. Всюди добровольцем, і на фронт пішов добровольцем, сам пішов у військомат... Сам львівянин, 20 років жив у Дніпропетровську. Там дружина і 12-річна Даринка, донечка. У Львові мама з батьком... У суботу передавала для нього волонтерську термобілизну, він дякував через маму й казав, що вже перемиря, що до них у Костянтинівку відкрили проїзд і можна їх проваідати. Геник, його батько,зазбирався. На сьогодніф мав білет на ту довбану Костянтинівку. Учора говорив з Андрієм о третій дня - що ще привезти. Андрій у попередні дні узгоджував з командиром, що треба. Багато всього вже передали, його школа збирала. А вчора батька попросив привезти ще шуруповерт, сказав "будемо укріплювати землянки".
Щойно дружині сказали: снайпер попав у серце, у просвіт у бронежилеті під пахвою.
Не можу.
Помоліться
