У п'ятницю, 10 жовтня 2014 року, на трасі Донецьк - Запоріжжя на блок-посту терористів на в’їзді у місто Донецьк (хутір Широкий, Ленінський р-н, Донецьк) було розстріляно бригаду екстреної медичної допомоги. Загинуло троє людей: хворий, водій Канцедал Іван Іванович та фельдшер Доценко Ірина Миколаївна.
Ірина Миколаївна народилася 28 квітня 1969 року і прожила гідне, але, нажаль, коротке життя. Ця Людина ніколи не відмовляла у допомозі, навіть у важкий час вона не покинула місто, а впевнено слідувала постулатам клятви Гіппократа. Ірина Миколаївна врятувала безліч людських життів, як цивільних, так і військових. І у той день вона не побоялася їхати у Донецьк. Трагедія сталася близько 21:00. Перед від’їздом Ірина зателефонувала рідним. Ці розмови стали останніми…
Я знаю, що моя мама вірила в Україну. Тож зараз звертаюся до тебе, свідомий народе! Варто бути уважнішими до медиків, бо у будь-яку негоду, у нічну годину, у будь-якому настрої вони не відмовляють, а їдуть до нас, забуваючи про власні недуги. Я кажу саме про Лікарів з великої літери, однією з котрих була Ірина Миколаївна.
Гірко і боляче, що маму вже не повернути, але не дамо зробити її смерть даремною!
Десятки, навіть сотні людей з подякою згадують ім’я Ірини. Для них і нас вона стала Героєм цього важкого часу.
Прошу підтримати нашу ініціативу щодо встановлення пам’ятника усім працівникам швидкої медичної допомоги у рідному містечку загиблих – м.Курахове Мар’їнського району Донецької області.
Не дамо забути її подвиг! Не зробимо її смерть даремною!
Будь ласка, МАКСИМАЛЬНИЙ РЕПОСТ!
http://www.moz.gov.ua/ua/portal/pre_20141013_g.html..
http://www.62.ua/article/641553
