«Безхребетні люди здали Крим»
Сценарій Путіна, кажуть, на початку мав на меті вибудувати «коридор» до Придністров’я. Росії конче необхідно вийти на Крим?
Так, Крим для них – чемодан без ручки. Але відбулось те, що відбулось. Здали Крим, і люди вийшли заручниками ситуації. І треба з росіянами домовлятися, як Крим пройде зиму. Треба домовлятися, як пройде зима на Донбасі. Треба сідати за стіл переговорів. І думаю, що такий процес після зустрічі двох президентів – України та Росії – в Мілані буде йти.
Хто конкретно має сідати за цей стіл переговорів? І який може бути результат?
Домовлятися мають Україна і Росія. Я розглядаю це тільки таким чином. Всі інші – то не серйозно. Президент у нас – дипломат. Народ його обрав для того, щоб він своїми дипломатичними методами і здібностями вирішив це питання. Розумієте, на кожну функцію є людина. Суспільство висовує на передній план тих людей, які потрібні в даному випадку. Зараз нам потрібен дипломатичний хист.
Що потрібно для того, щоб перемогти?
Домовлятися. Будь-яка війна закінчується переговорами. Цей час треба використовувати для того, щоб головні українські інститути почали працювати так, як належить. В першу чергу, це реформа державного управління і реформа Збройних Сил України.
Говорячи про Крим, ви зазначили, що його «здали». Є от версія, що жодного вистрілу там не прозвучало за наполяганням Сполучених Штатів Америки.
Давайте повернемося до теми, хто є хто. Якщо на чолі держави поставили пастора, то хіба ви чекали військових дій?
В Криму в 2008 році ми проводили планові чергові навчання. Коли почалися події в Грузії, Україна продемонструвала, що ми здатні за дві доби перекинути на півострів серйозний військовий контингент. Ми це зробили. І своїм ходом, і залізницею туди прийшла значна кількість українських військ, які відпрацювали належне. Генеральний штаб тоді розробив таку операцію, щоб довести, що ми готові дуже швидко направити в Крим серйозні підрозділи. Це ще й було в той час, коли у нас була повінь на Прикарпатті, і ми туди теж свої частини направили. Тобто все залежить від оцінки ситуації вищим керівництвом держави.
Тобто, якщо б ситуація із анексією Криму була адекватно оцінена тодішнім керівництвом, на півострів могли б вчасно прибути війська, і все пішло б по-іншому?
Безумовно. Безхребетні люди здали Крим. Люди діляться на тих, хто приймає рішення, і на тих, хто не здатен приймати рішення. Військові не отримали команд.
Але колишній секретар РНБО Андрій Парубій нещодавно в інтерв’ю «Главкому» наполягав на тому, що усі необхідні команди були видані. Він особисто був присутній, коли тодішній виконуючий обов’язки глави держави Олександр Турчинов телефоном видавав наказ капітану корабля тримати оборону і стріляти, але корабель все одно був зданий без жодного вистрілу.
І скільки людей врешті було притягнуто до відповідальності за весь цей період за невиконання наказу? Все. Крапка. В історію це буде записано так: при такому-то такому-то – при Турчинову – було здано Крим.
А дії керівників силових відомств в той час як оціните?
Щодо дій силових відомств загалом – то тут треба розуміти, що таке військова структура загалом. Там діє принцип одноосібного керівництва. Є верховний головнокомандувач і далі по тексту. Військові – це не цивільні. У них немає права на власні думки у випадку прийняття якихось рішень. Вони мають виконувати накази, якщо такі є.
