Скажу лише, що він не агент ФСБ, не провокатор, і не юльок.
Sergiy Shchukin
7 December at 09:35 · Kyiv, Ukraine ·
На минулому тижні сталося кілька цікавих, на перший погляд не пов'язаних між собою подій.
Почнемо з останнього - багато хто зазначив, що путін намагається повернути Донбас до складу України. Це логічно, не зрозуміло нащо він намагався позбавити голосу десь 4 млн прихильників Януковича (2010; 2й тур) або приблизно 2,5 млн прихильників ПР+КПУ (2012) з Донбасу. Відверта п'ята колона не дорахувалася на виборах 2014 також 1,5-2 млн голосів з таких областей як Харківська, Дніпропетровська та Одеська, що вони залишилися вдома, оскільки не знайшли у бюлетенях покидькив з шансами не перемогу, достойних їх голосів. Якби Донбас міг голосувати, результати виборів цього року й близько не дозволяли б говорити про якусь проєвропейську коаліцію, що має 300 голосів.
Отже, путін усвідомив помилку та намагається повернути хід. Що повинна була б зробити компетентна, чесна та патріотична українська влада?
Можна було б погодитися на повернення контролю над Донбасом за наступних умов:
1. Росія негайно виводить усі війська з Донбасу, припиняє підтримку терористів, погоджується на контроль кордону міжнародними спостерігачами, у складі яких є українськи представники;
2. Усі громадяни України, зареєстровані на Донбасі на 1.03.2014 (окрім тих, хто туди переїхав в останні 5-10 років з інших регіонів України за винятком Криму), позбавляются права голосу на загальнонаціональних виборах на наступні 20 років. Росія зобов'зується не заперечувати;
3. Росія ЄС та інші міжнародні структури утворюють фонд реконструкції інфраструктури Донбасу, за рахунок якого можна було б подолати наслідки агресії та "руської весни" (репарації);
4. Припинення диктату Росії стосовно державного устрою України та її участі у міжнародних організаціях.
Якщо не погоджуються - до побачення.
Але в нас влада не компетентна, чесна та патріотична, а влада людей, які пилять бюджет. Тож є серйозні підстави вважати, що Порошенко зажадає повернути Донбас без цих умов. Нащо?
По-перше, повернення 4-6 млн виборців Януковича, ПР та КПУ - пряма загроза таким партіям як Самопоміч та РП. Україна знов повернеться до "двопартійної" системи другої половини 2000х, коли помаранчево-рожеві та біло-синьо-червоні крали з бюджету по-партнерськи, розводячи електорат на мовно-геополітичних питаннях. Порошенко був би зовсім не проти такого сценарію. З одного боку, можна пояснити західним партнерам, що "в нас все складно", з іншого - знов змусити "прозахідний" електорат голосувати за БПП та НФ як "останній бастіон проти реставрації Януковича". Отже, реформи проводити не потрібно, з корупцією боротися - теж. Думаю, Порошенко не раз заздрив Ющенкові, якому вдалося заробити грошей, нічого не робити та вдавати з себе "наібільш проукраїнського президента" (до Порошенка, звісно). Таким чином, більшість у цій Раді була б більш слухняною.
По-друге, повернення Добасу - це десятки мільярдів бюджетних коштів, які можна безконтрольно розпилити - на всіх вистачить.
Отже, не здивуюся, якщо у Порошенкові ми побачимо палкого прихильника останніх "мирних ініціатив" путіна та повернення Донбасу до України без жодних умов.
Що веде нас до наступних тем - плани путіна і феномен Монтян. Деякі тут вже поквапилися оголосити Монтян агентом путіна та впровадником його плану повернення Донбасу Україні. На мій погляд, Монтян - просто одна з числених інтелектуалів, які вважають, що можуть знайти правду там, де інші її не бачать. Вона дійсно говорить правду, коли каже, що в Україні при владі зараз розпилювачу бюджету. Але це не вся правда. Вся правда полягає у тому, що завдяки Майдану не тільки збереглася влада барижної еліти, а й з'явився рівень громадінської активності, який цю еліту неодмінно переможе. У той час як на Донбасі завдяки "руській весні" ані громадянської активності не з'явилося, ані якихось надій. У цьому полягає принципова відмінність, що її притомна людина, яка бачить УСЮ правду, не побачити не може. Замість того, щоб відповісти Тетяні цією простою істиною, на неї вилили тони бруду, якого вона не варта ані як людина, ані як діяч з досить обмеженою паствою та невеликими перспективами на її збільшення.
Щодо планів путіна. Про частину з них (повернення Україні Донбасу) ми вже говорили. Цікаво, що інша частина дописувачів вперто каже й про "весняний наступ", інколи через кому після "повернення Донбасу". Але ці речі притирічать одна одній. Повернення Донбасу Порошенкові означає вотум довіри від путіна існуючій українській владі, з якою він готовий працювати теоретично необмежену кількість часу. Чому - зрозуміло: за цієї влади Україна не реформується, отже не матиме шансів на те, щоб потрапити до НАТО або ЄС. То нащо путіну підривати її позиції? Зрозуміло, що він намагатиметься вербувати агентів впливу, ФСБ та ГРУ не припинять свою підривну діяльність. Але це те ж саме, що Росія робила за Януковича, зовсім не з метою його скинути, а так, про всяк випадок. путін чудово розуміє, що пост-порошенківська Україна жодним чином не буде більш лояльною до Росії, ніж зараз. Тому усі розповіди про те, що Вінниця - це акція Москви, є маразмом. У місті, у якому є потенціал вийти кільком тисячам людей проти Порошенка, достатньо підкупити 50 чоловік, і акція відбудеться. У місті, у якому такого потенціалу немає, немає сенсу й підкуповувати кілька тисяч людей, тому що на наступний день вийдуть ще більше тисяч з іншими гаслами. Тож коли кількатисячні багатоденні акції списують на Кремль, це відверто смішно, але, з іншого боку, є ознакою повної безпорадності влади.
Влада лякає народ, що ті, хто жадає революційних змін - це агенти Кремля, які ведуть до хаосу. З Кремлем ми вже розібралися. Революція також ніколи не є хаосом. Вона відрізняється від бунту чіткою конструктивною програмою та наявністю організаційних генієв, які змінюють порядок денний та інститути у відповідності до історичної доцільності. На початку 1917го Ленін був маловідомим у Росії емігрантом, який писав усяку лабуду. Але тільки-но він повернувся до Росії, одразу ж збагнув кілька речей. Замість парламентаризму - совєти, органи прямої влади народу, замість війни - мир, замість відсталої політекономії - "землю - селянам, фабрики - робітникам". Ось і все, моловідомий емігрант перетворився на констуктивного (за тих умов) революційного генія. Це не заклик створювати совєти, це приклад того як треба робити революцію.
Отже бажаю всім гарного початку робочого тижня та революційної конструктивності...
