Враховуючи важливість м. Києва як столиці України, одного з найбільших в Європі культурних, ділових, фінансових, і промислових центрів, питання енергозабезпечення Києва та області завжди було і є пріоритетним.
Для енергоживлення столиці області свого часу були побудовані електростанції: ТЕЦ-5, ТЕЦ-6, Київські ГЕС та ГАЕС, Трипільська ТЕС та Чорнобильська АЕС, а також споруджене енергетичне високовольтне кільце повітряних електроліній (ПЛ) 330 кВ і електропідстанції (ПС).
Електропідстанція «Західна» - ключовий об’єкт сьогоденного енергозабезпечення Києва
З часу зупинки Чорнобильської АЕС Київ і область втратили одне з головних джерел електропостачання, в результаті чого значно знизилась як надійність електропостачання, так і технічні можливості обсягів передачі електроенергії. В останні два десятиріччя вдавалось утримувати ситуацію і забезпечувати потрібну кількість енергії завдяки різкому падінню промислового виробництво в столиці і області.
Наразі, внаслідок зниження виробництва електроенергії тепловими електростанціями Київського енерговузла та у зв’язку із ростом споживання електроенергії в побуті та інших сферах знизився наявний в минулі десятиріччя рівень надійності енергопостачання, регіон із колись надлишкового за потужністю генерації та виробництва електроенергії став дефіцитним, а втрата одного з джерел енергопостачання призводить до гострого дефіциту потужності в регіоні. Так, в листопаді 2014 року, при відсутності дефіциту потужності в ОЕС України, у Київському регіоні через нестачу антрацитового вугілля на Трипільській ТЕС, вводились аварійні вимкнення.
Слід врахувати і той факт, що у Києві та області ведеться нове будівництво, що також збільшує потреби в електроенергії.
Довідково. Генеральним планом розвитку Києво-Святошинського району Київської області та м. Києва передбачається спорудження значної кількості житлових масивів, котедж них містечок із відповідною інфраструктурою їхнього життєзабезпечення, а також декількох промислових парків та логістичних центрів. Приріст споживання тільки для вказаних потреб передбачається на рівні 150-200 МВт та не може бути забезпечений за рахунок існуючих джерел живлення.
В осінньо-зимовий максимум (ОЗМ) 2013-2014 р споживання Київського вузла сягнуло 3100 МВт, при цьому дефіцит потужності Київського енерговузла, який покривався за рахунок приймання електричної енергії з основної мережі ОЕС України, склав 1435 МВт.
Більша частина вказаного навантаження розподілена по наступних об'єктах магістральної електричної мережі: ПС 330 кВ "Новокиївська", "Октябрська", "Сєверна" та "Броварська".
Слід зазначити, що більшість з вказаних підстанцій в ОЗМ працюють із номінальним завантаженням основного обладнання, а пропускна спроможність автотрансформаторів вичерпана.
Подальше зростання споживання призведе до понаднормативного перевантаження обладнання зазначених енергооб'єктів, унеможливить проведення протягом майже всього календарного року планово-попереджувальних та профілактичних робіт без обмеження споживання електричної енергії, які спрямовані насамперед на підтримання та покращення його технічного стану.
Перетин Центральна енергосистема-Київ працює з гранично допустимою величиною перетікання потужності 1400-1500 МВт (в бік міста Києва). Ще більше ускладнює ситуацію обмеження щодо використання природного газу на Київських ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 і відповідного зниження виробництва електроенергії.
Прогнозований приріст споживання не може бути забезпечений за рахунок існуючих електромереж і джерел живлення енергодефіцитного регіону Києва та області.
Частково ці проблеми вирішується за рахунок будівництва електроліній 330 кВ з підстанції (ПС) 750 «Київська» до ПС «Північна-Новокіївська», що забезпечить збільшення величини передачі потужності в перетині Центральна ЕС-Київ орієнтовно на 500 МВт. Однак, передати зазначену потужність в розподільчу електричну мережу без будівництва електропідстанції 330 кВ «Західна» неможливо через практично повну завантаженість існуючих автотрансформаторних зв’язків Київського енергетичного вузла.
Таким чином, спорудження нового джерела живлення, а саме ПС 330 кВ "Західна" із заходами ЛЕП 330 кВ з ПС 750 кВ «Київська» та ПС 330 «Новокиївська» є необхідним.
Необхідність спорудження ПС 330 кВ «Західна» на території Києво-Святошинського району Київської області була обґрунтована допроектною роботою «Схема розвитку Київської енергосистеми на період до 1995 року», Схемою розвитку ОЕС України на 2010 рік із перспективою до 2015 року, Схемою перспективного розвитку Центральної ЕС на період до 2010 року із перспективою до 2015 року, Схемою розвитку електричних мереж 35 кВ і вище АЕК «Київенерго» до 2020 року, Стратегією розвитку ДП “НЕК “Укренерго” на середньострокову перспективу (2013-2018 роки), затвердженою Міненерговугілля України.
Фінансова допомога ЕБРР дозволить завершити реалізацію проекту
Роботи на ПС «Західна» розпочато в грудні 2012 року, однак через відсутність фінансування були припинені. Як повідомлялось, в результаті переговорів ДП «НЕК «Укренерго» із Європейським банком реконструкції та розвитку досягнуто домовленості про виділення 65,9 млн. грн. на будівництво цього важливого для Києва і області енергооб’єкта.
За рахунок реалізації зазначеного будівництва будуть утворені нові транзитні шляхи між електропідстанціями Київського кільця 330 кВ: ПС 330 кВ «Західна» та ПС 330 кВ «Сєверна», «Новокиївська» і «Октябрська», а також ТЕЦ-5, ТЕЦ-6. Це дозволить забезпечити повний обсяг ремонтних та ремонтно-аварійних схем вказаних енергооб’єктів ДП «НЕК «Укренерго» без обмеження електропостачання споживачів та створити нові транзитні кабельні і повітряні електролінії 110 кВ та приєднати до них підстанції 110 кВ для енергозабезпечення районів міста й області.
Довідково:
Із введенням ПС 330 кВ «Західна» до шин 110 кВ підстанцій 330 кВ передбачається приєднання електроліній 110 кВ до підстанцій: Ірпінь №3,4, Біличі, Мостицька, Брест-Литовська, Станкозаводська, Пост-Волинська №1,2, Бузова, Білогородка та до 2020 року - до підстанцій: Ірпінь №1,2, Сєверна №1,2, Коцюбинське №1,2, Машиностроітельна, Довженківська.
До цих підстанцій будуть підключатись розподільчі електромережі енергопостачальних компаній «Київенерго» і «Київобленерго», від яких безпосередньо заживлюються споживачі.
На підстанції «Західна» будуть змонтовані сучасні системи протиаварійної автоматики, релейного захисту і диспетчерського управління, встановлене новітнє обладнання, зокрема – комплектні розподільчі елегазові установки (КРУЕ) 110-330кВ, що є новим в Україні. Завдяки цьому значно підвищиться надійність роботи як самої ПС «Західна», так і Київського енергетичного кільця 330 кВ і, відповідно, якість електропостачання споживачів.
Очікування від реалізації проекту
Реалізація проекту «ПС 330 кВ «Західна» із заходами ПЛ- 330 кВ та відповідним розвитком розподільчої мережі 110 кВ ПАТ «Київенерго» та ПАТ «Київобленерго» дозволить:
– підвищити здатність магістральної мережі 330 кВ передати більший обсяг електроенергії, а також додаткову потужність 500 МВт - до Київського енерговузла;
– зменшити залежність живлення споживачів Київського енерговузла від рівня генерації Київських ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6, що актуально в умовах проблем із постачанням газу;
– збільшити надходження в розподільчу мережу 110 кВ потужності в обсязі до 400 МВт на першому етапі (після встановлення АТ-1,2 на ПС «Західна» ) та до 600 МВт в перспективі після встановлення АТ-3 на ПС «Західна»;
– зменшити втрати електроенергії в мережах та покращити показники її якості (рівні напруги, коефіцієнт потужності тощо) в розподільчій мережі;
– забезпечити перспективний розвиток західної частини м. Києва та Київської області шляхом надання можливості підключення нових перспективних споживачів;
– значно підвищити надійність електропостачання споживачів м. Києва та Київської області за рахунок створення гнучкої схеми енергозабезпечення, застосування сучасного обладнання зі значним терміном міжремонтного обслуговування ( в т.ч. КРУЕ) тощо.
Будівництво ПС 330/110/35 кВ «Західна» з відповідним розвитком міської і обласної розподільчої електричної мережі 110 кВ є раціональним та ефективним заходом, спрямованим на комплексне вирішення проблеми електропостачання споживачів м. Києва та Київської області на сьогодні і на перспективу.
http://www.ukrenergo.energy.gov.ua/ukrenergo/control/uk/publish/article?art_id=178593&cat_id=34748
