Можна було. На ЗУ щемили найсильніше. В порівнянні із ЗУ Київ, Одеса, Харків - були значно ліберальнішими, якщо це слово можна вжити. Батько Оксани не був визначним дисидентом. А філософський факультет не вважався таким, де могли бути якісь державні таємниці.
Оксана є насамперед талановитою письменницею і також добрим істориком літератури.
Не мелите чуши. Я многих диссидентов в Киеве знал, все - под плотным наблюдением. На философском факультете КГУ готовили советских пропагандистов и контрпропагандистов.
Оксанин батько дисидентом не був.
Не треба забувати, що існувала в системі також теорія, що молодь можна буде виховати і використати незалежно від діяльності батьків. І так іноді траплялося.
Оксана належить до тих людей, які не були здатні на активний опір, але чекали на нагоду висловлюватися.
Вона сама себе ніколи до дисидентів не зараховувала. Вона була за часів тієї сисеми інакодумцем, як і багато її однолітків.
Якщо я слухав радіо Свобода і BBC з Голосом Америки, то я не був дисидентом, а лише інакодумцем, що мені зовсім не заважало вчитися у одеському вузі. Іноді я “світився“тим, що радів з приводу перемоги збірної США над збірною СССР в Лейк Плесіді. Але того було недостатньо щоб за мене бралося КГБ. Одного разу лише однин викладач на прохання декана коротенько поговорив зі мною щоб я тримав язика за зубами.
Не все було тоді так чорно-біло.