Автор Тема: Творчість АТО  (Прочитано 685 раз)

0 Користувачів і 1 Гість дивляться цю тему.

Offline Радник

  • Sr. Member
  • ****
  • Повідомлень: 344
Творчість АТО
« : Вересня 01, 2014, 10:58:08 10:58 »
Думаю, час відкривати таку гілку.
Кожна війна мала свої пісні. Ця війна також увійде в пісні, художні твори, кіно.
На фронті дуже багато талановитих, добре освічених бійців - вони зараз творять новий фолклор.

Для початку стара пісня з новими словами:)

Четвертий вже місяць палають заграви,
Сочиться сльозами донецька земля,
Та годі журитися, в бою кривавім,
із ворогом лютим поквитаємось ми.

Не допоможуть ні агітки лукаві,
ні море брехні, ні московські полки.
Бо доля така в нас і сектор наш правий,
Розбить їх об святість твердої руки.

Хай доля нас била, та слава ласкала,
У нас попереду звитяжні роки.
Тож будьмо незламні, мій друже і брате,
На славу Вкраїні, на вічні віки!

Offline jia

  • Hero Member
  • *****
  • Повідомлень: 2779
Re: Творчість АТО
« Reply #1 : Серпня 05, 2015, 12:05:09 12:05 »
Сильно!


Offline free UA

  • Ветеран форума
  • ******
  • Повідомлень: 3971
  • Стать: Чоловіча
Re: Творчість АТО
« Reply #2 : Серпня 05, 2015, 04:52:00 16:52 »
може не зовсім в тему гілки..

але вразило сильніше будь-якої пропаганди  :smilie2:


Він лежав у соняшниках, стікав кров’ю і по телефону розказував казку синові…

"– Реакція глядачів мене приємно вразила. А найбільше вразив відгук однієї жінки, жительки Маріуполя Донецької області.. Вона підійшла до мене після показу і подякувала за соняшники у кадрі," - розповів зі сльозами на очах Олесь Санін режисер фільму «Поводир» розповів на фестивалі "Бандерштат" у Луцьку.

«Мені коханий казав, що пішов у військо добровольцем, підвозити воду українським бійцям. Насправді ж - воював… А я не знала…- почала розповідь молода жінка. - Якось увечері, коли син не міг довго заснути, зателефонувала коханому і попросила його розповісти малому казку. Тільки передала телефон дитині, як малий влігся, а незабаром і заснув. Після цього телефон коханого більше не відповідав. А згодом його зранене тіло знайшли у соняхах. Їхню бригаду розбили окупанти… А він із важкими пораненнями в живіт та ноги лежав у соняхах, стікав кров’ю і розказував казку синові…»



Ось такі історії з сьогоднішньої РЕАЛЬНОСТІ необхідно запам'ятовувати записувати...
Розповідати так щоб чули ВСІ....