сказала мені якось одна жінка і подивилася у очі
ну й добре подумав собі я та й пішов
аж ось воно що
Вольова історія переходу на українську від Олексія із Херсону.
Усе життя проживав в російськомовному місті. Хоч й навчався в укранській гімназії, але мовою користувався тільки у межах навчального закладу, а після навчання одразу переходив на російську. Скажу чесно, якби б не революція Гідності, яка змінила багатьох з нас, так би й користувався російською, але про все розповім по порядку.
1. Одного разу після подій на Майдані , мені захотілося один день поспілкуватись на українській в соцмережі - і я був просто дуже не приємно здивований, коли на мене без будь-яких на те причин з усіх сторін почали лити бруд, робити безпідставні звинувачення, називати бЕндеровцем недобитим, українську мову - недомовою, або російським діалектом. І все це відбувалось на пабліках, які були причетні до спорту і не стосувалися політики.
2. Дана подія мене дуже розлютила і я вирішив розпочати спілкуватись на просторах інтернету українською мовою. Експеремент цей проходив досить важко, так як, після закінчення української гімназії я продовжував навчатися в коледжі, а потім й в академії, а викладали там на російській, тому рідну мову досить сильно забув, так як, не користувався нею - мені досі соромно за це.
3. Кожного дня мене виправляли разів по 20, стверджували, що це виглядає кумедно, та й по скоріш би я закінчив із цим . Мовляв, що розумний хлопець - а займаєшся такими дурницями.
4. В мене урвався терпець , відписався від всіх проросійських пабліків, від пабліків з неадекватами та бидлом, знайшов групи з українським контентом, милими дівчатами та тамтешньою інтелігенцією Смайлик «smile»
5 Мої навички володіння мовою за короткий термін значно покращились.
6. Одного дня одягнувши вишиванку і подивившись в дзеркало - пообіцяв собі, що остаточно й вжитті перейду на рідну мову.
7. Виявилось, що переписуюсь я набагато краще ніж спілкуюсь мовою. Друзі постійно реготали з мене, але я не ображався, вони - кльові чуваки, просто це реально виглядало кумедно та незвично. Вони мене інколи також підтримували і переходило на короткий термін спілкуватись українською.
8. Хоч батькам було й незвично, але вони також підтримували мене - за це їм також величезна подяка.
9. Через місяць у мене де-інколи вилізали російські слова. Але це вже мало нагадувало суржик.
10. Через 2-3 місяці люди почали при знайомстві постійно запитувати чи не зі Львова я, спочатку було приємно. Правда потім це питання почало набридати Смайлик «smile»
Підвівши висновки, можу сказати, що я дуже задоволений , що розпочав цей експеримент. Вивчаючи мову з літературних джерел та спілкуючись з культурними та цікавими людьми, я позбувся поганих слів та слів паразитів, які були в моєму російському лексиконі.
Не можу приховати того моменту, що моя цікава вимова, особливо подобається дівчатам, а це друзі мої, просто Величезний Плюс
Вважаю, щоб для того, щоб суттєво змінити життя в нашій країні в кращу сторону, нам перш за все треба розпочинати з самих себе і вже тільки потім вимагати цього від інших.
