Я був 19.02.2014 р. зранку біля Майдану, добирався маршруткою з боку Великої Житомирської. На бетонних лавочках на Майдані ( які функціонально і не лавочки, а наче якізь низенькі широкі бар"єри для газонів) спали хлопці-самооборонівці. Але не всі, деякі просто сиділи й курили. Змучені, втомлені... Було ще видно вогні й дим з Будинку профспілок. Але сцена Майдану збереглася й працювала. Хтось там виступав, але відомих політиків не було на той момент. Потім( це було близько 8.00.) почали підтягуватись люди. Беркути в цей момент стояли дугою від Будинку Профспілок до консерваторії. Ми з товаришами сходили в супермаркет в будівлі Бесарабського базару купили дві сумки продуктів і питтєвої води, принесло сцени Майдану, де приймали харчі.
Стояли не далеко від сцени. Потім трохи пізніше почали підносити загиблих і складати їх рівно, наче в строю, неподалік сцени. Постійно почали підходити люди, пробуючи впізнати чи може був серед загиблих хтось знайомий...
19 лютого 2014 р. я все це бачив власними очима.
Навколо були всякі розмови, про загиблих, про події минулого дня ( похід до ВР 18.02.2014р, де з"явились перші загиблі й поранені.).
...Єдине що я не почув в розмовах серез людей на Майдані, це про те що "ВСІ ВОНИ ТАМ ОДНАКОВІ".
Тобто, пиздуватих противсіхнутих розмов я там не почув. Там були розмови, не про політичний аналіз і не проаналіз політиків.
Ніхто не згадав і Ющенка, який все зробив в 2010 році для того, щоб до влади прийшли Янукович і донецькі бандити, яких довелось викурювати з влади ціною стількох жертв.
Тобто , люди наші реально безпам"ятні. Значить новий Янукович ще з"явиться...
