Данило Яневський
Вчера в 8:42 ·
Дорогі друзі,
цими днями на нашу країну і народ вильють чергові мегатони лайна. Привід – річниця жахливого злочину, який стався в деяких окремих селах Волині, окупованої нацистським Райхом (а до того СРСР), яка в 1921-1939 р. була складовою частиною ІІ Речі Посполитої, а її мешканці – громадянами РП, а не УРСР або, тим більше, сучасної України.
На жаль, текст довгенький, але треба його дочитати до кінця – з метою дезинфекції частини головного мозку.
Спочатку читаємо це:
http://world.lb.ua/news/2016/07/08/339727_senat_polshi_prizval_seym_nazvat.htmlТепер це:
Коли шановні польські депутати говорять про злочини УПА, треба чітко вказати – якої саме з 6 відомих на сьогодні Повстанськиї армій йдеться:
- Тараса Боровця (“Бульби), підпорядковувався Президенту УНР в екзилі А. Лівицькому, створена влітку 1941 р., операційна зона – Полісся, відстріляна націоналістами “бандерівцями”,
- Сергія Качинського (“Остапа”) (Полісся, жовтень 1942 р.), не підпорядковувався нікому,
- Василя Івахіва (“Сонар”, “Сом”), Полісся, весна 1943 р., яка з тарвня стали називатися Військова Округа “Заграва”,
- Дмитра Клячківського (“Клим Савур”), який очолив ВО “Заграва” після загибелі Івахіва. Він називав підпорядковані йому збройні загони “Українська ПовстанЧа Армія”.
Тепер цитата. С. Бандера: “на Волині крайова ОУН почала самочинно переходити на повстанські форми боротьби проти гітлерівського гніту і нищенння “України”... Ключове слово тут “самочинно”.
- Романа Шухевича (“Тарас Чупринка”), командира “Української ПовстаНської Армії”, створеної наприкінці 1943 р., тобто мінмімум 4 місяці ПІЗНІШЕ Волинської масакри. Перша згадка про необхідність створення (але ще не створення!) УПА, яку очолив Р. Шухевич, датована 21-25 серпня 1943 р., ТОБТО МІСЯЦЕМ ПІЗНІШЕ ПІСЛЯ ЖАХЛИВОЇ ТРАГЕДІЇ.
Тепер про ОУН. Якщо покладати відповідальність за Волинську трагедію на ОУН, то треба чітко вказати на яку саме з двох існуючих: на ОУН під проводом А. Мельника (яка фактично легально діяла на території т.зв. “Генерал-Губернаторства” (окупованої нацистами частини Речі Посполитої) або на ОУН (самостійників-державників), яку очолював Р. Шухевич (діяла також на території ГГ, але підпільно). Прихильники С. Бандери (як і він сам) утримувалися на той час в блоці “Z” (розташовувався ПОЗА межами концтабору Заксенхаузен) і, отже, ніякої організаційної роботи на теренах “Рейскомісаріату “Україна” або ГГ проводити не могли, навіть би якщо і дуже хотіли.
Висновки прості:
1. Волинська трагедія – це обопільна різанина, влаштована колишніми громадянами Речі Посполитої Польської на української національності, римо-католиками та православними (а не греко-католиками!!) за конфесійною приналежністю.
2. Юридична відповідальність за цей злочин, згідно діючих на той момент норм міжнародного права, має німецька окупаційна адміністрація Рейхскомісаріату “Україна”, особисто її керівник, нацистський злочинець Еріх Кох, який дожив до глибокої старості в комфортній тюремній камері в Польській Народній Республіці. Дуже хочеться запитати: чому?
3. Ані сучасна Україна, яка є правонаступнцею Української Радянської Соціалістичної Республіки, ані ми, її громадяни не маємо історичної, політичної, юридичної відповідальності за той злочин.
4. Волинська трагедія – це наслідок національної політики двох режимів – ІІ Речі Посполитої та Великонімецького Райху.
5. Називаючи “Волинську трагедію “геноцидом”, польські парламентарі, тим самим, покладають відповідальність за нього на сучасну Польську державу – правонаступницю ІІ Речі Посполитої. Тобто на себе самих.
У мене все з цього питання.
