Роман Туровець
41 мин. ·
Говорят, царь не настоящий! (с)
Подобаються мені люди, які намагаються всунути незрозуміле для себе в рамки власного сприйняття і спотворити реальність.
Спеціально для таких:
1. Так, захоплення штабу американського розвідбату таки було. І це було несподівано для обох сторін. Несподіванки були лише в тому, що це був штаб і це були українці.
2. Ні, захоплення штабу не було передбачено планом навчання. Де взагалі колись планувалося зливання одних підрозділів іншим?
3. Так, ми діяли в ігровий час.
4. Ні, ми не порушували загальний сценарій. Вся рота вела розвідку в стані ймовірного зіткнення з противником. Рішення командира роти, хоч і були самостійні, але в рамках сценарію.
5. Так, ми взяли штаб майже без пострілів. Тому що зайшли з тієї сторони, де противник, теоретично, не мав нас очікувати. Теоретичне припущення підтвердилося фактично. Пізніше, вже з іншої сторони, де нас очікували, ми наткнулися на спостережні пости і секрети, довелося вести бій, були втрати.
6. Ні, на тій висотці ми опинилися не випадково. Перед тим командування роти розіграло варіанти дій за противника і за себе. Виходило так, що одним з ймовірних місць розташування парашутистів BluFor була ця висота. Передбачене виправдалося.
7. Ні, це не були навчання технологій. Це були навчання людей, де з обох сторін діють звичайні підрозділи: повітрянодесантні, піхотні, спецпризначення.
8. Хоча це й навчання, але гра є гра. У цьому таймі нашим єнотам повезло, американським розвідосам – ні.
P.S. Почуття гумору ніхто ще не відмінив. Якщо в когось його немає, ми не винні. Та й немає часу цим заморочуватися. Через годину наша десантура перейде у підпорядкування командиру батальйонної тактичної групи «Блекфут». Крім українців, до її складу входить дві роти американських і рота болгарських піхотинців. Ми виходимо в район очікування. Не перемикайтеся, далі буде