21 вересня Юлія Тимошенко презентувала свою економічну програму, розроблену колективом авторів, яку, вочевидь, слід уважати планом дій на випадок, якщо пані Тимошенко буде обрана президентом України.
Програма вражає своїм обсягом (401 стор. переважно тексту), але опис наявних в Україні проблем авторам удався набагато краще, ніж пропозиції з їх вирішення. До того ж, програма насичена суперечностями, які докладно описав Тимофій
Милованов.
Головна з них — очевидна несумісність значного зниження податкового навантаження (зокрема заміна податку на прибуток та ПДФО податком на розподілений прибуток -с. 223) та підвищення державних видатків — дешеві/пільгові кредити для (деяких?) промислових підприємств та фермерів, значні інвестиції в інфраструктуру, розвиток технопарків, розбудова «цифрового уряду» на базі технології блокчейн та ін.
Декілька джерел фінансування таких видатків у програмі названі: рефінансування Нацбанком банків, які видаватимуть дешеві кредити; значне зростання кредитів від міжнародних організацій (МБРР, МФК, ЄІБ, ЄБРР), а також від Азійського банку (під державні гарантії). Проте, запропонована схема кредитування за підтримки НБУ фактично означає емісію гривні та стане загрозою макроекономічній стабільності. За таких умов навряд чи можна розраховувати на збільшення підтримки від міжнародних партнерів, які за останні роки вже і так суттєво її збільшили.
Втім, придивившись уважніше, можна помітити, що «Новий курс» не є аж надто новим.
Кілька прикладів плагіату та помилок
Так, розділи щодо банків та монетарної політики (7,8,18,19) практично повністю переписані зі «Стратегії розвитку банківської системи», підготовленої Експертною групою (на жаль, склад групи у Стратегії не названий) Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності ще 2016 року.
Новий курс Юлії Тимошенко
Стратегія розвитку банківської системи
Звідси:
https://voxukraine.org/longreads/course-tymoshenko/index.html
