Завжди наполягав на тому, що ми не кращі і не гірші.
Ми інші.
Чудо не те що відбувається.
Чудо очікувана і , воднораз, неочікувана хуйня.
Апостол правди і науки, наш незрівнянний ТГШ, йдучи в ув'язнення закульгав і, підібравши собі гілку верби, таки дійшов до Казахстану. А там, встромив її у землю. І зараз там виріс сад.
Теж саме відбудеться і на нашому грунті. Проросте будь-що. Питання : навіщо?
Бур'ян чи корисна річ?
Наразі є і те і те.
Какао боби не ростуть. Прикро, бо мали би шанс стати супердержавою , раптом.
