Oksana Levkova
1 hr ·
(На прохання друзів друкую ще раз) Інсайдерська інфа від учительок української мови з Криму, або Какая разница, на каком языке разговаривать, або Хіба культура має значення, або Навіщо займатися вихованням патріотизму - він сам у юних душах проросте, або Допоки лунає українська класика - нація незнищенна (?).
1. Перше, що зробили росіяни - скоротили години викладання української мови у школах Криму і перевели їх усіх на російську мову. Тобто українські філологи стали миттєво російськими. Навіть ті, хто пручався. Директори навчальних закладів переконали всіх, що мова Шевченка та Франка настільки схожа на мову Пушкіна та Лєрмонтова, що яка різниця, що саме викладати?
2. Другим кроком було руйнування пам'ятників діячам української культури та перейменування шкіл. Так, наприклад, у гімназії Лесі Українки (Севастополь) пам'ятник Лесі зруйнували одразу ж, зайшовши до школи, причому по-дикунськи розбили вщент прикладами автоматів. Гімназія ім. Степана Руданського (Ялта) вже не носить його імені. Ліквідували.
3. Директор/директорка кожної школи вимагають, аби батьки учнів, які хочуть мати уроки української, писали відповідні заяви у нього/неї в кабінеті. Тобто щоб він/вона таких батьків особисто фіксував/фіксувала.
4. Представники партії "Единая Россия" відвідують усі кабінети української мови, знімають із них зображення українського прапору та тризубу, здирають плакати з текстами гімну.
5. Оскільки щороку Кремль проводить всеросійську олімпіаду мов суб'єктів Російської Федерації, то ті кілька кримських українських філологів, які ще досі опираються і не трансформуються в російських філологів, зобов'язані возити до Москви україномовних учнів, щоб ті потішили чиновників (типу уродженки Шепетівки росіянки Валентини Матвієнко, яка обіймає посаду Голови Ради Федерації Федеральних Зборів РФ та полюбляє ходити на такі заходи) віршами Шевченка. Діти зобов'язані возити росіянам короваї, дякувати російським політикам зі сцени. Красива картинка для закордонних телеканалів забезпечена: демократична Росія-матушка люб'язно дозволяє мовам різних меншин демократично розвиватися в багатокультурній державі... Звісно ж, усе, що не є текстами україномовних класиків, говориться учнями російською.
6. У деяких містах Криму позалишали святкування Днів Шевченка у березні. Там завзято читаються заповіти з прикрашених квітами сцен, бринять струни бандур, а ведуться ці вечори, звісно ж, російською мовою головами в какошніках...
P.S. Кримські українці і сьогодні сподіваються, що Київ зробить усе можливе, щоб півострів було звільнено.
