Да оно всё верно, но сколько статей завтра рашиды назаказывают в европейской прессе?
Ведь наши союзники тоже видели картинку только из телека и поди не с громадского а с RT, не?
Це дуже цікава стаття про агентів впливу Кремля в західній пресі.
Проросійська мережа за лаштунками кампанії антиукраїнського наклепу"....Всі вищезгадані особи та групи формують – швидше за все, невелику – частину ширшої мережі, метою якої є просування анти-західних, проросійських та про-євразійських ідей в ЄС, США та Канаді. Більше того, нижченаведені особи із цієї мережі офіційно постійно співпрацюють із спонсорованим Кремлем телеканалом Russia Today (RT):
Майкл Хосудовський (Центр досліджень глобалізації, "Geopolitica")
Ніл Кларк
Вільям Енгдал (Центр досліджень глобалізації, "Geopolitica", "Eurasia")
Ерік Дрейцер (Центр досліджень глобалізації, "Stop Imperialism")
Деніел МакАдамс (екс-БГСПЛ, Інститут миру та процвітання Рона Пола)
Махді Д. Наземроая (Центр досліджень глобалізації, "Geopolitica")
А ці автори працюють у пулі політичних коментаторів іншої спонсорованої Кремлем медіа-служби, Голос Росії:
Марк Олмонд (екс-БГСПЛ, Інститут миру та процвітання Рона Пола)
Майкл Хосудовський (Центр досліджень глобалізації, "Geopolitica")
Ніл Кларк
Ерік Дрейцер (Центр досліджень глобалізації, "Stop Imperialism")
Олександр Дугін (Міжнародний Євразійський рух, "Eurasia")
Вільям Енгдал (Центр досліджень глобалізації, "Geopolitica", "Eurasia")
Тіберіо Граціані ("Geopolitica")
Джон Локленд (ex-БГСПЛ, Інститут демократії та співробітництва, Інститут миру та процвітання Рона Пола)
Деніел МакАдамс (ex-БГСПЛ, Інститут миру та процвітання Рона Пола)
Наталія Нарочницька (Інститут демократії та співробітництва)
Відгалуження Голосу Росії у Франції це ProRussia TV пов’язане із французьким крайньо правим Національним фронтом і очолюване Жілєм Арно, колишнім радником Національного фронту у Верхній Нормандії. Лідер Національного фронту Марін Ле Пен отримала теплий прийом у Росії минулого літа. Тоді, зокрема, вона зустрічалася із віце-прем'єр-міністром Дмитром Рогозіним, що допомагав засновувати Інститут демократії та співробітництва, коли він був представником Росії у НАТО (2008-2011). Саме під час служби Рогозіна у російській місії в НАТО Україні та Грузії відмовили у членстві в цій організації.
Широка мережа, що складається із проросійських авторів та інституцій, є крайньо правим розсадником всіх видів теорій змови, євроскептицизму, расизму та антидемократичних теорій. Сьогодні це також одне із основних джерел статей, оглядів та тверджень, що тим чи іншим чином намагаються дискредитувати Євромайдан, асоціюючи його або із неонацизмом, або із уявною експансією США. Риторика цих авторів повністю узгоджується із зауваженнями російського міністра закордонних справ Сергія Лаврова, який нещодавно розкритикував західну підтримку Євромайдану та заявив: "Що спільного має підбурювання дедалі більш насильницьких протестів із просуванням демократії? Чому ми не чуємо осуду тих, хто захоплює та утримує урядові будівлі, підпалює поліцію, використовує расистські, антисемітські та нацистські гасла?".
Ось перелік вибраних публікацій, які вже випустила ця євразійська натхненна Кремлем мережа:
Ерік Дрейцер, "Україна та відродження фашизму в Європі"
Ніл Кларк, "Коли крайньо праві прийнятні для Заходу? Коли вони в Україні"
Марк Олмонд, "Українська опозиція та захід ‘граються з вогнем обабіч крайніх націоналістів'"
Джон Локленд, "Радикали бунтують? 'Євромайдан не зміг відокремитися віз неонацистів'"
Наталія Нарочницька про радикальний націоналізм Євромайдану
Вільям Енгдал, "Белградська фінансована США тренувальна група за лаштунками ретельно диригованих київських протестів", "США і ЄС втручаються у битву в Україні"
Я не знаю, чи Алек Лун, що пише для "The Nation", чи Шеймас Мілн, що пише для "The Guardian", входять до цієї про-євразійської мережі. Незважаючи на те, що їхній меседж схожий на той, що його продукують у багатьох статтях про-євразійські автори, вони просто можуть не знати, про що пишуть. Але ці люди, що асоційовані із Британською Гельсінкською спілкою із прав людини, Інститутом миру та процвітання Рона Пола, Центром досліджень глобалізації, Інститутом демократії та співпраці, Міжнародним євразійським рухом і – я припускаю – багатьма іншими подібними інституціями, які ще можуть бути виявлені, очевидно є ідеологічно спрямованими антидемократичними активістами, залученими до антиукраїнських та, зрештою, анти-європейських підривних дій".
Вся стаття
http://www.pravda.com.ua/articles/2014/02/4/7012704/
