Oksana Zabuzhko (Оксана Забужко)
1 hr ·
Ще про "капітуляцію в Женеві" (зрозуміло, всім нам хочеться якщо не гарних, то бодай нейтральних новин, але воно таки капітуляція, і від того, що ми вкотре заплющимо очі, "бабай" не зникне). Враження таке, наче текст цієї цидулі писав Лавров, а "наші" тільки підмахнули, ще й підхіхікнули догідливо((. Про російську інтервенцію - ні слова (!!!), зате є про "расизм і антисемітизм" (ЧИЙ?!), і взагалі все представлено як суто "внутрішньоукраїнська колотнеча" (і саме так і виглядає для пересічного читача NYT!) - наче прямо з Кісєльов-ТБ списано. Тобто, всі наші піврічні (і успішні ж!) зусилля довести світові, що рос. антиукраїнська пропаганда бреше, спущено в унітаз одним розчерком пера: де факто українська держава вчора офіційно визнала перед світом російську версію "української кризи". Читай - інформаційно підготувала Путіну ґрунт для "раскола страны". Хі-хі.
"Глум і покиваніє глави в людях" (с), так. І, що символічно, якраз на Страсті. (Колись, після поділу Польщі, поляки звали себе "Христом народів" - тепер приходить наша черга((((
Схоже, багаторічну гризню двох кланів за те, хто має бути Путіну "любімой женой", вирішено розв'язати тупим поверненням до сценарію-2009: пів-України - Януковичу, пів-України - Тимошенко, а далі в плані - нескінченна, на виснаження, феодальна "війна Червоної й Білої Троянди", що видаватиметься за "громадянську" (зараз слід чекати армії пропаґандонів з двох сторін, де кожна звинувачуватиме "другу половину України", роздразнюючи й замотеличуючи й без того роздражнене населення, - готуймося "фільтрувати інформацію", навіть коли вона натискатиме на реально больові точки...).
Здається, ніколи ще 20-літня мрія Кремля (добре пам'ятаю, як радісно в 1994-му писала рос. преса про перемогу Кучми й Лукашенка: мовляв, "заблудлі повертаються"!)) не була така близька до втілення: от-от, уже воно, всі кукли розставлено по місцях, мізансцена готова - знай вчасно натискай на кнопки...
Тільки ж прорахуються іродові діти. Все одно не вийде по-їхньому. Іродові діти завжди програють: ніколи ще в історії людства не виграв той, хто укладав "договорняк із дияволом". (І Ештон із Керрі це також стосується!)
