пішли сьогодні родиною до церкви, потім до батьків. Потім, пішки через Голосієво - додому.. мала вистрибом, щебече щось, навколо люди гуляют.. Ідилія.. підповзли до аттракціонів - мала випросила батут, я сижу на лавці россупонився, дихаю.. Крутиться "чортове колесо", Грає баяніст та саксофоніст. гарні композиції, народ навколо з дітьми швендяє.. аж раптом бачу, бабуся з першого поверху з цуциком йде.. зовсім стренька. Унікальна жінка, всю оборону Києва у місті,багато бачила, всю окупацію. Мене побачила - підійшла, сіла.. Христос Воскрес! Воїстину!.. Щось там слово за слово.. І тут вона каже, я ледь з лавки не впав.. Цитата: "останні дні люди гуляють.. точно як у 41... війна буде.. Велика війна".. Я шось там намагався говорити, вона попрощалася і пошкандибала кудитсь у парк.. оце сиджу і трусить всього.. Ці люди знають, що говорять...
